Свято Маланки в бібліотеках Кам'янського.

Історично склалося так, що Новий рік у нас відзначається двічі: 1 січня за новим, григоріанським календарем, і через два тижні – за старим, юліанським стилем. 14 січня – день пам’яті св. Василя Великого, архієпископа Кессарії Каппадокійської, який народився близько 330 року у родині  багатих благочестивих батьків. Все свідоме життя він проповідував вчення Ісуса Христа і користувався великою повагою серед віруючих.

На Щедрий Вечір, тобто в ніч під старий Новий рік, майже по всій Україні традиційно  ходили гурти ряджених – молодіжні ватаги, які щедрували й водили «Маланку» – своєрідний маскарад.

«Маланка» – народне дійство, що прийшло до нас з глибокої давнини, і покликане виконувати магічно - заклинальну функцію – відганяти злих духів і забезпечити людям врожай  та здоров’я. Щоб людей не пізнали лихі сили, які можуть заподіяти шкоду, їх треба було налякати. Для цього одяга­ли чудернацький одяг, пере­вертали кожухи, розмальову­вали обличчя, виготовляли страшні маски, у руках мали дзвіночки, калаталки, батоги тощо – розповідала завідуюча бібліотекою - філією №6 Лариса Польська для членів клубу «Золотий ієрогліф життя».

Бібліотекарі  та читачі підготували  Щедрий Вечір з  кутею  та варениками.

На свято Маланки бібліотека-філія 7 зустрічала друзів на фольклорні посиденьки . Родзинкою цього свята є щедрування. Щедрувальників було багато : краєзнавець Любов Алексієвська, місцева поетеса Ганна Купрій, читачка бібліотеки Людмила Карпець, співачка Валентина Яланська, дітки з дитсадка «Незабудка». Їхні щедрівки зачарували гостей. Особливо зворушливо лунали щедрівки із вуст дітей.

Бібліотекарі та гості з радістю приймали щедрувальників, адже, вважалося, що разом із ними в оселю приходить щастя, благодать і благополуччя. Цей веселий обряд у різних місцевостях відбувається по-різному. Але всюди традиції неодмінно пов’язані із веселістю і кумедністю костюмованої Маланки, яка гуляє бурхливо й енергійно.

Краєзнавець Любов Алексієвська провела екскурс в історію щедрівок краю. Гості заглянули в історію виникнення свята, згадали традиції щедрування .

А яке ж новорічне свято без ігор,конкурсів, загадок . вікторин, ворожінь. Як завжди весело пройшли конкурси: «Не лови гав» , «Викриття» та ігри. Дуже сподобалася гра «Свій подарунок я…» Суть конкурсу-гри – дарувати гостям подарунки з мішка від Діда Мороза. Спочатку гравцеві треба дістати записку з мішка Снігуроньки і вголос зачитати завдання,яке на ній написано. Завдання можуть бути різні наприклад: «Свій подарунок я приліплю на чоло, щоб усі заздрили.».

Потім цей же гравець повинен дістати подарунок із мішка Діда Мороза. Тут відбувається найсмішніше! В якості подарунка гість може дістати використаний чайний пакетик, ватяні палочки та інші веселі призи. Гарний настрій забезпечено .

На Маланку дівчата обов’язково ворожили. В різних районах України існують свої форми ворожіння. Ось деякі з них: ворожіння воском, на духовну книгу, на королів, ворожіння на майбутнє з чашками, ворожіння на предмети , на зернах жита, рису та ін. На наших посиденьках ворожили на зернах жита та на варениках «з сюрпризом» - комусь дістався з горіхами ,а комусь з часником…

Валентина Яланська та Ольга Жежер щедрували самі та залучили до вивчення оригіналу щедрівки Миколи Леонтовича усіх присутніх.

Закінчилося свято спільними виконаннями щедрівок , смакуванням вареників та чаюванням.