Сьогодні виповнюється 75 років від дня народження Івана Миколайчука.

      О, як натхненно вміє він не грати!

                                                                                              Як мимоволі творить він красу!

34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком. Іван Миколайчук був кінозіркою 60-70 х років. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. Він був особливий, народний, справжній, найкращий.

“Я не знаю більш національного народного генія…До нього це був Довженко”, — казав про Миколайчука великий Параджанов. В його особі українська нація має світового невмирущого позитивного героя, який пробуджував національний дух українців. Проте звання народного артиста Івану Миколайчуку так і не присвоїли, бо тодішні ідеологи винесли акторові вирок — “націоналіст”. Державну Шевченківську премію Іван Миколайчук отримав вже посмертно.

У житті цього видатного актора, режисера та сценариста було все, щоб стати міфом не лише національного, але й світового кінематографу — якби жив він не в закритому суспільстві. Дитинство у маленькому гуцульському селі, раннє кохання, рання слава, рання смерть. А ще — майже містичні стосунки з кіно: він розділив долі своїх перших героїв — Івана Палійчука (“Тіні забутих предків”) і Тараса Шевченка (“Сон”). Розділив Іван і драму українського поетичного кіно в цілому, яке здійснило в середині 60-х крутий поворот від офіційної ідеології до народної культурної традиції. Про все це Іван Миколайчук розповідає сам — за допомогою ролей, що зіграні в кіно.

Про все це, а ще, безперечно, про образи створені актором та враження від кіно тих років і власну молодість, говорили учасниці клубу "Позитив+" на червневому засіданні присвяченому 75-й річниці Івана Миколайчука.

 Ми не можемо , як американці, назвати на його честь невелику планету, чи встановити пам'ятник - це планує зробити влада в столиці й Чернівцях, але ми пам'ятаємо, відчуваємо в душі Іванове світло і щиро вдячні за талант подарований нам, глядачам - розповідала бібліотекар Любов Гавриленко..