неділя, 20 червня 2021 р.

Кіно, що змінює

Про що згадують люди досягнувши майже 100 - літнього віку? Дитинство, батьків, кохання, батьківщину?

Днями в клубі документального кіно Docudays uа Прометей бібліотеки на Шевченка дивились та обговорювали стрічку «Я не тутешня» чилійської режисерки Майте Альберді та   литовської режисерки Ґ’єдре Жіките про  історію Хосебе, яка мешкає у будинку для літніх людей у Чилі.

Хосебе 88 років. У неї є манія – знати, звідки родом решта її літніх співмешканців. Усі кажуть їй, що вони чилійці, а не іспанці, як вона. Хосебе постійно думає про свою молодість у Країні Басків.

У дискусії взяли участь жінки, які опинились у Кам'янському внаслідок воєнних дій на Донбасі та мають статус ВПО - внутрішньо переміщені особи.





- Ми також не тутешні, - ділилися враженнями глядачки. Важко це чути.

БФ "Карітас" разом з бібліотекарками намагаються скрасити життя наших нових друзів, бути їм опорою, повернути впевненість в собі та віру до людей. І в цьому нам допомагає документальне кіно.

Фільм "Я не тутешня" отримав головний приз у конкурсі DOCU/КОРОТКО, показавши як наприкінці свого життя героїня та її співмешканці насолоджуються життям з гумором, сумом та повагою, хоч плине час, що наближає їх до смерті.
.

Немає коментарів:

Дописати коментар