пʼятницю, 11 серпня 2023 р.

Правда про "Правду": історія будівництва Дніпровагонмашу

Днями на черговому засіданні краєзнавчого товариства видавець Андрій Яловий презентував книжковий проєкт з робочою назвою "Доленосна "Вагонка": історія заводу-історія людей".


Добігали кінця турбулентні 90-ті роки. Завершувалась руйнація старих радянських систем в економіці та країні, а нові суспільство та бізнес-середовище лише почали свою розбудову. Великі підприємства найважче переживали стрес 90-х та випробування невідомим раніше ринком; не всі з них дожили до 2000-них.

Не оминула криза і ВАТ «Дніпровагонмаш»:
  • на кінець 1998 року чисельність осіб, що працювали на заводі скоротилась з 6 500  до 1700;
  • борги по заробітній платі складали 9 місяців основного заводу та 14 сталеливарного;
  • кредиторська заборгованість перевищувала обсяги реалізації заводу за поточний рік;
  • в листопаді 1998 на наступний рік не було жодного замовлення, підтвердженого договорами (в «кращі» часи випускалось до 8...9 000 вагонів на рік).
Але вже на кінець 2003 року:
  • "Дніпровагонмаш" розрахувався по усіх боргах, щоквартально зростала заробітна плата;
  • на підприємстві працювало  вже близько 3 500 осіб, а у відділі кадрів стояли черги з охочих працевлаштуватись;
  • за 2003 рік було виготовлено та продано понад 3 000 вагонів;
  • відновлено роботу профілакторію та літнього  табору для дітей;
  • «Дніпровагонмаш» був визнаний кращим роботодавцем області;
  • газета «Галицькі контракти» (на той час провідна газета в Україні  розмістила завод на п’яту сходинку в рейтингу усіх (незалежно від галузі) підприємств України за показниками зростання обсягів виробництва та створення робочих місць.
Я не мав однозначної та переконливої відповіді на питання, що було головним та хто є автором успіхів початку 2000-них, чому одні підприємства зникли, а наш завод вижив та став одним з кращих на той час за динамікою змін основних показників.

Саме тоді до мене потрапив рукопис  книги Івана Стороженка, де на прикладах з історії йшла мова про генезис, еволюцію, розвиток та занепад соціальних систем.

"Дніпровагонмаш" як одна з таких систем, в порівнянні з іншими, мала кращі характеристики й показники як то: колективний інстинкт до самозбереження, спільний імунітет від зовнішніх загроз, бажання разом боротись за завод та своє майбутнє. 

Основою такого імунітету та джерелом колективної пасіонарної енергії були безумовно працівники заводу. З’ясувалось, що на «Вагонці» таких небайдужих працювало навіть не десятки, а сотні. І це було не щасливим збігом обставин, а наслідками попередніх років та досягнень - багаторічною традицією заводу.

Саме про таких вагонобудівників майбутня книга про їхні успіхи та долі ...на фоні історичних періодів та подій, що мають відношення до виробництва вантажних  вагонів у Кам’янському ...сьогодні – ПАТ Дніпровагонмаш.

Перша спроба видання у 2003 році була невдалою. Зібрані матеріали з історії та спогади людей, що працювали на заводі не змогли об’єднати в якісний (цікавий для читача) книжковий продукт. Підготовлений рукопис не дійшов до друку.

У 2015…16 роках здійснили другу спробу. Були створена робоча група під керівництвом Поднєбєсова Петра Олександровича та доповнені матеріали з історії заводу. Але з великого масиву матеріалів також не вдалось скласти якісну книжку.

В моїй, як видавця, уяві майбутня книга має бути цікавою і сучасною, в паперовому вигляді – середньою за розмірами, в міру лаконічною за обсягами текстів та ілюстрацій. Така концепція конфліктує з обсягами зібраних та наявних матеріалів і головною ціллю – книга має бути про людей. Спогади та інформаційні довідки про учасників подій в скороченому вигляді втрачають свою індивідуальність та цінність. Паперовий носій має також обмежені можливості в обсягах ілюстративних матеріалів.

Але сьогодні маємо  «хорошу новину»: на допомогу виданню прийшли сучасні технічні можливості та інформаційні технології. Пропоную наступну концепцію книжки:
  • видання здійснюємо у двох форматах - у вигляді традиційної паперової та електронної книжок;
  • паперова книжка та її електронна версія відповідають вимогам лаконічності в обсягах текстів і ілюстрацій, включають основні матеріали;
  • решта матеріалів, що мають цінність, без скорочень в доцільних обсягах подаються як інтерактивні додатки за допомогою QR-кодів, розміщених в паперовій версії та відповідними посиланнями в електронній.
Таким чином читач зможе за бажанням «заглибитись» в окремі матеріали, що зацікавили його особисто. При цьому фізичних обмежень до обсягів інформації – практично не існує.
Електронна версія може надалі доповнюватись новими та цікавими матеріалами, а в міру їх накопичення – видаватись наступне та доповнене видання в паперовому вигляді.
           
       А тепер про важливе:
  • до підготовки видання може долучитись кожен охочий - надсилати власні спогади, фото та інші матеріали власних архівів;
  • контактні особи Поднєбєсов П.А. та Занько Р.А.
  • усі матеріали майбутнього видання будуть  доступні на сайті центральної міської бібліотеки ім.Т.Г.Шевченка    за посиланням   http://lib.kam.gov.ua/ ;
  • відгуки на проєкти матеріалів видання, рекомендації та власні матеріали надсилати на ел. адресу lib.dndz@ukr.net;
  • з фото та матеріалів власних архівів можливо зробити  скан-копії у центральній міській бібліотеці ім.Т.Г.Шевченка, контактна особа Тетяна Герасюта, телефон 0976042186, gerasuta@yahoo.com
Видання може стати успішним лише як продукт колективної праці...
так само як і усі попередні  досягнення «Вагонки».

 З повагою Андрій Яловий, видавець.

Немає коментарів:

Дописати коментар