Андрій Малишко — поет-лірик від Бога. Його голос, то ніжний і
схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті
вибухової сили, не можна сплутати з чиїмось іншим. Навіть у ряду
визначних талантів, яких дала українська поезія світові в двадцятому
столітті — Максим Рильський, Павло Тичина, Євген Маланюк, Богдан Ігор
Антонич, Василь Стус, — постать Андрія Малишка не блякне, вирізняється
глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним
єдинокорінням з народнопоетичною творчістю, інтимним тоном звучання,
навіть коли він говорить про світові, загальнолюдські проблеми. А ще —
пісенністю своєї лірики, тим, що кожен її рядок бринить за камертоном
української народної пісні.
105 років від дня народження Астрід Ліндгрен.
«Я пилюльку проглочу,
Старой стать я не хочу!». Ці слова з відомого твору
«Пеппі Довгапанчоха» стали назвою веселої вікторини, яку провели бібліотекарі з
бібліотеки – філіалу № 5 і присвятили цей захід 105-й річниці з дня народження
всесвітньо відомої письменниці Астрід Ліндгрен.
14 та 15 листопада на цей захід завітали
групи дітей з ДДПС.
Відповіді на питання вікторини діти давали як самостійно, так і шукали їх в книжках. Всім відомі вислови, такі як: «Спокойствие, только спокойствие», «Дело то житейское» та інші, а також заразливий сміх дітей супроводжували цей захід.
Вже за традицією, наприкінці заходу діти
дивилися мультфільми. Цього разу це були історії про Малиша та Карлсона. Дітлахи постійно коментували
різні епізоди з цих мультфільмів та дуже веселилися.
Добра та весела атмосфера не залишала стіні
бібліотеки ще протягом декількох годин.
Немає коментарів:
Дописати коментар