Творческая встреча с поэтессой Анной Маринич на арт - площадке "Созвучие" в библиотеке.

Библиотекарь абонемента Наталия Вертий познакомила присутствующих с творчеством Анны Маринич. Анна  Анатольевна окончила Донецкий политехнический институт, начала писать стихи еще в школе.Печаталась в периодическом издании "Детство по - донецки".

Анна Маринич - переселенка  из Донецка, в нашем городе живет уже второй год, в свободное время пишет замечательные стихи.

Анна Анатольевна читала свои произведения, которые тепло принимала публика.

Анна Маринич очень творческий человек, и  кроме стихов создает чудесные куклы.

Об истории кукол рассказала библиотекарь абонемента Алла Беленко.

История куклы началась несколько тысячелетий назад. Самой древней находкой на данный момент считается кукла из кости мамонта, найденная в Чехии. Её возраст примерно 30-35 тысяч лет, её руки и ноги присоединены к туловищу так, что могут двигаться. Естественно, это не могла быть первая в истории кукла, но историки начинают отсчет именно с неё, ведь её существование официально задокументировано. Первые куклы носили ритуальный характер, они считались вместилищем человеческой души, представляли человека в его разговорах с богами.

У  украинцев  кукла часто была оберегом, отвлекая на себя злых духов или присматривая и оберегая своих хозяек.

Примерно в средние века кукол стали использовать для театрализованных представлений на сюжеты из Библии. Для представлений использовались самые разные куклы: большие, механические, с набором движений; куклы, которыми управляли с помощью ниточек сверху или тростей снизу; перчаточные куклы. Самым популярным, конечно, был сюжет о Деве Марии и о рождении Христа, поэтому кукол стали называть марионетками от Марион (Мария). Прошло довольно много времени, прежде чем кукольные представления освободились от религиозного содержания и стали полностью светскими.

Первая революция в истории кукол произошла в XVII веке, когда французы начали делать кукол из фарфора. В те времена Франция была законодательницей мод и хотела оставаться таковой ещё долго. Но проблематично было доставлять новинки во все европейские страны достаточно быстро. Для этой цели стали создавать Пандор, фарфоровых кукол 35 см в виде взрослой женщины. 

Вторая революция в истории кукол – в XIX веке их начали выпускать фабричным способом. До этого тоже додумались французы. Они пришли к выводу, что не обязательно делать всю куклу фарфоровой, можно лепить из фарфора красивую головку, а все остальные детали изготовлять из дерева, папье-маше, кожи. И вот этих-то кукол уже делали для детей. Ребёнку, ведь всё равно, что там у красавицы под платьем, лишь бы снаружи она была хороша. В начале XX века немцы производили уже больше фарфоровых кукол, чем французы, хотя по качеству и по художественной ценности, французские антикварные куклы и по сей день считаются эталоном.

Ещё одно изобретение французов – кукла-девочка «Bebe», созданная в середине XIX века. До этого времени большинство кукол изображало взрослых женщин. В ХХ веке куклы окончательно перешли в распоряжение детей. Виниловые пупсы, фарфоровые красавицы в бальных платьях, пластиковые Барби, покорившие весь мир. Самое последнее изобретение – американская кукла-робот «My Real Baby» в виде младенца (рост 45 см, вес 1,5 кг), который плачет, смеётся (личико может передавать 15 эмоций) и даже учится говорить.

Но нельзя сказать, что история кукол закончилась на Барби и «My Real Baby». Новой главой в истории кукол можно считать авторскую куклу. Это явление возникло в середине прошлого века и уже оформилось в отдельное направление в искусстве и культуре. Авторские куклы необыкновенно психологичны, уникальны, и очень разные. Этих кукол делают настоящие художники, и так же как триста-сто лет назад, делают не для игры, а для любования.

Такие куклы создает и Анна Маринич. В библиотеке была подготовлена небольшая выставка ее работ.

У бібліотеці Кам'янського пройшла презентація книги Самуїла Кушнера «Жизнь как она есть» за участю автора.

У Центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка 8 жовтня відбулася зустріч з автором книги спогадів "Жизнь как она есть" 92-річним Самуїлом Кушнером, який приїхав на презентацію з Німеччини.

На зустрічі були присутні друзі автора по спільній роботі в ДІАП, перший в Україні міський голова Дніпродзержинська Василь Якович Швець, радником якого був Кушнер, автор публікацій про нього журналіст Ірина Кондратьєва, члени краєзнавчого товариства "Кам'янське-Дніпродзержинськ"  та  інші.

Зараз Самуїл Кушнер живе в Німеччині, але  має тісний з'вязок з  Кам'янським. Книгу "Жизнь как она есть" автор надіслав директору ЦБС Тетяні Герасюті. На одному з засідань краєзнавчого товариства її обговорювали. Дивно, що багатосторінкову працю (книгу С.Кушнер почав писати в 2001 році, а завершив у 2014 році) він написав без жодних щоденників, покладаючись на свою унікальну, феноменальну пам'ять та мудрість.

Присутні переглянули буктрейлер, підготовлений працівниками бібліотеки., який розповідає про життєвий шлях автора.

Незважаючі на свій вік, Самуїл Кушнер продовжує  займатися науковою діяльністю. Ось і цей приїзд співпав з науково-практичною конференцією, яка відбулася у  Дніпрі.

Кушнер розповів про те, що крім наукової роботи за фахом він читає лекції з мистецтва. "Мій батько був художник, і мені ця тема близька з дитинства", - каже він.  Чергова лекція, яка відбудеться 30 жовтня - це друга частина про життя російського художника Сєрова. Далі заплановані лекції про Рембрандта, Тіциана. "Крім того, я вісім років читав лекції з історії єврейського народу. У мене накопичилася величезна кількість конспектів. І зараз я хочу їх обробити і видати у вигляді конспектів-лекцій. Це мої плани, але часу катастрофічно не вистачає. Якби можна було, працювати всі 24 години на добу, я б працював. Але доводиться обмежуватися 14-16  годинами ", - розповідає Кушнер.

Поділилися спогадами про автора книги перший міський голова Дніпродзержинська, а нині директор інституту економіки Національного гірничого університету Василь Якович Швець,

директор ДІАП Іван Іванович Барабаш, краєзнавець Любов Алексєєвська, журналіст Ірина Кондратьєва.

Майстер - клас від Ганни Осадко (Тернопіль) пройшов в бібліотеці Кам'янського.

Літератор, редактор, художник, авторка дитячих книг, редактор видавництва «Богдан»…- так, все це одна людина – Ганна Осадко. Авторка поетичних збірок «Та, що повертає пінгвінів», «Знаки приватної пунктуації», «Лаванда @ розмарин» і ще 15 дитячих книжок.  Ілюструвала понад 40 художніх книг. До того ж, Ганна Осадко – майстриня, як то кажуть на всі руки, побувала у нашому місті.

Представив присутнім Ганну Осадко поет Сергій Злючий.

Ганна розповіла, що своїх персонажів вона  не  малює,  а виліплює із пластиліну, і на склі. Одна сторінка може важити і кілька кілограмів. Тож готову картину фотографують, і вже у вигляді світлини вона потрапляє до книги. Такі ілюстрації – об’ємні й наче живі. Гортаючи сторінки, здається, ніби от-от з них зістрибне пухнасте кошеня чи вухатий зайчик.

Саме 8 жовтня,в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка, діти з притулку Кам'янського  мали нагоду не тільки спостерігати, а й  створювати такі пластилінові чудеса. Пані Ганна розповіла і показала дітям свої книжки, 

та провела майстер-клас по ліпленню з пластиліну. Діти  завзято  ліпили своїми пальчиками картинку "Осінь".

Наприкінці зустрічі дітлахи не хотіли прощатися із майстринею, оскільки їм дуже сподобалася ця техніка.

Сподіваємося,що пані Ганно, ще неодноразово завітає до нашого міста на не менш цікаві зустрічі зі своїми новими книжечками та пластиліновими роботами.

Творчих вам успіхів і натхнення!

П'ять книг, які зроблять вас щасливішими.

У США та Великобританії набирає популярність новий метод терапії – лікування за допомогою літератури.

Англійські та американські медики продовжують активно використовувати книги замість ліків, пропонуючи той чи інший літературний твір відповідно до недугу, фізичного чи екзистенційного. Особливо ефективна така терапія в лікуванні депресії, стресу і поганого настрою.

Відомий американський бібліотерапевт Сьюзан Елдеркін назвала п'ять книг, які допоможуть позбутися депресивних станів і стати трішки щасливішими. Примітно, що у своїй практиці фахівець використовує не книги для самодопомоги, а літературні твори талановитих письменників і романи. На її думку, відволіктися від повсякденних проблем допоможуть захоплюючі історії, які змінять ставлення до багатьох речей у житті.

 

1.Щиголь, Донна Тартт

Щиголь – третій роман американської письменниці Донни Тартт, опублікований в 2013 році. Лауреат численних літературних нагород, зокрема Пулітцерівської премії за художню книгу 2014 року.

Кому читати: Тим, у кого настали важкі часи

Для чого читати: Для оптимізму

Про що: Прокинувшись після вибуху в нью-йоркському Метрополітен-музеї, тринадцятирічний Тео Декер отримує від вмираючого старого чоловіка каблучку та рідкісну картину авторства Карела Фабриціуса з наказом винести їх з музею. Тео буде кидати по різних хатах і сім'ях – від нью-йоркських меценатів до старого червонодеревника, від будинку в Лас-Вегасі до готельного номера в Амстердамі, а вкрадена картина стане тим прокляттям, що потягне його на дно, і тією соломинкою, яка допоможе йому вибратися до світла.

 

2. Боривітер для підлітка, Погляди і усмішки, Баррі Хайнс

У книзі представлені два романи відомого англійського прозаїка, присвячені життю молоді Великобританії.

Кому читати: Тим, хто перестав вірити в себе

Для чого читати: Для підвищення самооцінки і впевненості в собі

Про що: Трагічна доля підлітка, який задихається в атмосфері відчуження і жорстокості, які панують у суспільстві споживання, але ще більш сумна і безперспективна доля іншого героя, який закінчив школу і не знаходить застосування своїм силам в умовах спаду, що охопив економіку Великобританії.

 

3. Я захоплюю замок, Доді Сміт

Перший роман Доді Сміт, який став культовим ще в 1948 році, перевидається досі й незмінно включається до списків культових книг усіх часів і народів.

Кому читати: Тим, хто втомився і втратив життєву силу

Для чого читати: Для зняття стресу

Про що: Юна Кассандра Мортмейн, вирішивши відточувати літературну майстерність, починає вести щоденник. Вона пише про свою сім'ю – дотепно, іронічно, зворушливо, часом наївно. Її сім'я – красуня сестра, поміркований брат-школяр, екстравагантна мачуха і батько, відомий письменник, автор одного роману, – живе у напівзруйнованому англійському замку, взятому в оренду, і ледве зводить кінці з кінцями. Запахи трав, таємниче світло зірок, романтика класичних англійських пейзажів. Приїзд двох молодих американців, спадкоємців сусіднього маєтку, руйнує звичний уклад. Головне – приходить перше кохання.

 

4. Чарівний квітень, Елізабет фон Арнім

Витончений і щирий психологічний роман.

Кому читати: Тим, хто знаходиться в нещасливих стосунках або перестав вірити в доброту

Для чого читати: Щоб здобути віру в кохання

Про що: Чотири англійки опиняються в полоні краси Італійської Рів'єри. Сірі дні нерозуміння і печалі зникли в лондонському тумані, а перед їх очима постало справжнє диво – старовинний середньовічний замок з чудовим квітучим садом. Кожна з них прагне знайти в цій красі не тільки заспокоєння, але й відповіді на запитання, які мучили її: безрадісне життя, відсутність бажань, відчуття власної непотрібності... Адже будь-якій жінці так хочеться бути щасливою і коханою! І відбувається диво: чарівний квітень дарує їм саме те, чого вони бажають всією душею.

5. Вище крокви, теслі, Сімор. Введення, Джером Девід Селінджер

Вище крокви, теслі — повість американського письменника Джерома Селінджера. Вперше була опублікована в журналі Нью-Йоркер в 1955 році. Повісті Вище крокви, теслі і Сімор. Введення входять до сэлинджерівського циклу про родину Гласс і є ключем до розуміння його Дев'яти оповідань.

Кому читати: Тим, хто намагається пережити втрату близької людини

Для чого читати: Для здобуття заспокоєння

Про що: Обидва твори присвячені постаті Сімора Гласса – старшого з семи братів і сестер, філософа і поета, чиє загадкове самогубство схвилювало не лише членів його вигаданої родини, але й реальних читачів у всьому світі. Оповідання просякнуте духом дзен-буддизму і нонконформізму, і, процитувавши мудрого Бо Ле з даоської казки, яку вночі читають брати Гласс своїй десятимісячній сестрі, можна описати творчість самого Селінджера: «Осягаючи сутність, він забуває несуттєві риси; прозріваючи внутрішні чесноти, він втрачає уявлення про зовнішні. Він уміє бачити те, що потрібно бачити, і не помічати непотрібного. Він дивиться туди, куди слід дивитися, і нехтує тим, на що дивитися не варто».

Див.:http://nv.ua/ukr/style/life/ne-sumuj-p-jat-knig-jaki-zrobljat-vas-shchaslivishimi-236872.html

Роману Сефу - 85 років.

Романа Сефа насправді називають послідовником К. Чуковського в дитячій літературі ХХ століття. Головна мета цього прекрасного поета навчити дітей благородству.  За вірш "Я зробив крила і літав", виданий  тоненькою книжечкою, поет був удостоєний першої премії Всесоюзного конкурсу дитячої книги. Взагалі ,вірші для дітей написані на високому професійному рівні. Випромінюють гумор, справжню живу іронію, гру, лукавинку. Зачаровують чистотою дитячої мрії ,чуйним дорослим розумінням дитячих фантазій.

Бібліотека-філія має в своєму фонді дві дитячі збірки : "Голубой метеорит", видану в 1969 році і "Вот мы какие"- у 1994р. Бібліотекар Світлана Карпанова  познайомила з ними вихованців середньої групи СНДЗ№21 "Струмочок". Разом з'ясовували : чи дзвенить тиша, що таке дисципліна, що саме найстрашніше у світі, яке найсправжнє чудо , яку квітку можна назвати хороброю . Слухали і розважались , знайомлячись з книжкою-грою за мотивами доктора Сьюза "Вот мы какие".

В бібліотеці Кам'янського пройшла благодійна акція «Книга дарує радість» для дітей, чиї батьки воювали в АТО.

6 жовтня в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка пройшла творча зустріч з письменницею з Дніпра Кірою Дегліною та акція «Книга дарує радість».

Відкрила зустріч завідувачка юнацьким відділом Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка Валентина Суха.

Потім письменницю Кіру Дегліну представила глава культурного проекту «Натхнення» Ірина Макабула.

Ірина розповіла, що проект «Натхнення» організували жінки, які знають, який важливий час, проведений з дітьми і вони вже не раз виступали ініціаторами благодійних акцій в нашому місті, наприклад, проекту «Книга дарує радість», який проходив в реабілітаційному центрі для дітей з особливими потребами.

Цього разу книги дарували дітям, чиї батьки воювали в АТО. В якості подарунка виступила книга – розмальовка  в віршах. Автор віршів Кіра Дегліна, малюнки для неї були підготовлені ілюстратором Любов'ю Коваленко.

Гостям заходу показали невеликий відеокліп про творчість Кіри Дегліной і проект «Натхнення»,

 а дітям вручили книги, підписані автором.

Діти продекламували кілька віршів зі збірки.

Завершив зустріч концерт, який підготували  учні та викладачі музичної школи № 5.

Тема заняття в "Школі виживання": Як вести себе з поліцією?

"Школа виживання" в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка розпочала свою роботу у новому учбовому році. Тема зустрічі :Як вести себе з поліцією?

Для студентів медичного училища координатором проекту  Володимиром Бойко були запрошені  адвокат Павло Верезуб та журналіст Валентин Фіголь.

Павло Володимирович розповів для присутніх, що поліцейський - посадова особа. Спілкування з ним носить чітко регламентований характер.  На нашому «уроці» ми розповімо про те, як правильно поводитися в розмові з поліцейським.

Вам знадобиться: знання законів,спокій,ввічливість,уважність. 

Павло Верезуб  привів 9 порад як поводитися при затриманні:

 1.Якщо ви зіткнулися з співробітниками міліції, спокійно пред'явіть документи, що засвідчують вашу особу, поясніть, звідки і куди переміщується, не бороніть особистому огляду, а найкраще самостійно покажіть вміст своїх кишень.

 2.Спілкуючись з працівниками міліції, намагайтеся зводити до мінімуму гостроту ситуації, що виникла. Не грубо, що не провокуйте їх на насильницькі дії, не ображайте. Демонструйте в проти міліціонерів таку ж повагу, якого очікуєте від них щодо себе.

 3.Не виявляйте опору і не тікайте, бо це обов'язково змусить міліціонерів на агресивні дії. Ваша мета - уникнути складання протоколу затримання чи адміністративного правопорушення, і, отже, не потрапити у відділення міліції. Якщо ж протокол складений уникнути адміністративного арешту буде набагато важче.

4. Якщо вам намагаються підкласти які не належать вам речі або б'ють, кричите або іншим способом постарайтеся залучити якомога більше народу - ці люди будуть свідками того, що відбувалося.

 5.Якщо ж вас все-таки побили міліціонери, у вас дві можливих лінії подальшої поведінки. Якщо ви вважаєте, що незабаром вас відпустять, не повідомляйте міліціонерам, що ви маєте намір подати на них скаргу. Якщо шанси на швидке звільнення відсутні, слід зібрати докази застосовуваних до вас тортур.

 6. Якщо після побиття у вас що-небудь вилучають у присутності понятих, повідомте їм про те, що вас били і попросіть їх запам'ятати цю розмову.

 7.Підписуючи будь який протокол, не важливо, чи протокол затримання,чи  обшуку, чи вилучення, перед тим, як поставити свій підпис, обов'язково запишіть, що такого-то числа ви були побиті, у зв'язку з якою причиною, наприклад, щоб зізнався у крадіжці, і напишіть прохання про зустріч із адвокатів, рідними і лікарем.

 8.В обов'язковому порядку розкажіть сусідам по камері про те, хто і за що вас побив. Можливо, хтось із них погодиться дати свідчення в суді.

 9. Якщо вам надають побачення з рідними або адвокатом, а також при бесіді зі слідчим прокуратури, обов'язково розкажіть їм про застосовних до вас тортурах, продемонструйте залишилися травми, синці та садна. Якщо під час бесіди з прокурором ви не звернете його уваги на цей факт, згодом у суді буде дуже важко довести, що побиття дійсно мало місце.

Журналіст Валентин Фіголь розглянув з учасниками різні ситуації зі свого досвіду.