середа, 7 березня 2018 р.

«Не весело на світі жить, Коли нема кого любить»

Модний столичний художник, епатажний поет, завсідник припортових петербурзьких трактирів, любитель рому і сигар, поціновувач театральних вистав, бажаний гість на балах та в аристократичних салонах… Хто це? Чи могла така людина не любити жінок? І хіба можна було не любити такого?



Тарас Григорович Шевченко. Такі несподівані подробиці з біографії великого українця дуже здивували підлітків, які знаходяться на профілактичному лікуванні в дитячому протитуберкульозному санаторії. Саме їх бібліотекарі філіалу № 5 запросили на урок-образ, присвяченого жінкам в житті та творчості Кобзаря.


Хто були ті жінки, які так чи інакше вплинули на поета?  
Оксана Коваленко (подруга дитинства та перше кохання), 

Амалія Клоберг (15-річна дівчина-натурниця, яку Шевченко вивів під ім'ям Паші в повісті «Художник»), 

княжна Варвара Рєпніна (яка все своє життя кохала Тараса), 

Ганна Закревська (кохання до якої завадило відносинам поета з Рєпніною), 
Ганна Ускова (дружина коменданта Новопетровського укріплення, яка змогла зрозуміти і всім серцем підтримати Тараса у далекому засланні), 

Катерина Піунова (16-річна актрисочка, яку він вважав ідеалом жіночої вроди, але яка  не наважилася пов’язати своє життя з модним, але скандально відомим художником, який майже на тридцять років був старшим від неї), 
і, нарешті Лукерія Полусмак (останнє, але теж нерозділене кохання Тараса Шевченка).

Серце поета переповнювали біль, розпач, безнадія від усвідомлення страшної, всепоглинаючої самотності. У поетичних рядках відчуваємо і радість кохання, і крах надій, невимовний душевний біль. Любовні поезії сумні, а подекуди й трагічні, як і його доля.


Немає коментарів:

Дописати коментар