Цього разу сюрприз таки вдався. Ті, хто добре знає краєзнавче товариство, звикли: ювілеї тут завжди з гумором, імпровізацією й капусниками, де Олександр Слонєвський — і сценарист, і режисер, і актор, а колеги-краєзнавці вправно підхоплюють гру.
Та сімнадцятиріччя виявилося іншим. Спокійнішим. Глибшим. І від того — особливо зворушливим.
Дякуємо фольклорному гурту "Калина" за привітання.
Олександр Юльєвич презентував глави "нової книги", над якою працював багато років. Це не просто видання — "це уважний, чесний і дуже особистий погляд на новітню історію Дніпродзержинська — Кам'янського, про заснування, кропітку працю та непересічні особистості місцевого краєзнавчого товариства". Книга поєднує документальні факти з власними спостереженнями й авторськими роздумами, створюючи цілісну, живу картину локального краєзнавчого руху.
Між труднощами й критикою, поміж скепсисом і закидами у «вичерпаність теми», краєзнавці маневрували, мов серед айсбергів, і все ж рухалися вперед — наполегливо, гідно, з вірою у свою справу.
Цього дня прозвучали три перші глави — про Тетяну Герасюту, Ніну Циганок та самого Олександра Слонєвського. Їх читали заслужена артистка Кам’янського академічного музично-драматичного театру ім. Лесі Українки Марина Юрченко та членкиня товариства Римма Занько.

![]() |
![]() |
Сімнадцять років — це вже історія. Жива, вистраждана, наповнена іменами й сенсами. І поки є люди, готові берегти пам’ять міста, ця історія триватиме.




.jpg)

.jpg)

Немає коментарів:
Дописати коментар