Кам’янська міська центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка із з доповіддю «Колекціонування як спосіб збереження культурної спадщини та ідентичності регіону» взяла участь у краєзнавчій толоці «РЕГІОНАЛЬНІ РОЗВІДКИ: ІСТОРИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ», присвяченій 100-річчю Першої всеукраїнської краєзнавчої конференції, яку організували Харківська державна наукова бібліотека ім В.Г. Короленка, Відділ "Україніка" імені Тараса Шевченка
120 учасників з різних куточків України обговорювали ключові аспекти краєзнавчих досліджень та популяризації історії рідного краю.
Виступ був присвячений силі пам’яті, речей і спогадів, які зберігають у собі дух епохи, голоси предків і унікальний колорит нашого міста. Колекціонування в бібліотечному просторі постає не лише як збір предметів, а як створення живого мосту між поколіннями — способу зберегти і передати культурну ідентичність.
Бібліотеки, архіви та музеї мають схожі завдання, пов’язані з вивченням, збереженням, використанням та популяризацією матеріалів про місто.
Саме функція збирання та зберігання спадщини, її актуалізація є базовою функцією бібліотеки як інституту культури.
У професійному музеї ніяка самодіяльність неможлива. Тут правлять бал музейні працівники, проектувальники, дизайнери, художники.
Наші колекції, зібрані бібліотекарями, істориками, краєзнавцями, читачами, волонтерами, можливо й виглядають не досить професійно, проте надають можливість кожному відчути себе борцем проти історичного і забуття.
Історія міста відкривається нам через історії людей, які в ньому живуть. Одні люди викидають на смітники, або здають в макулатуру листи, книги, фотографії, щоденники. Вони не розуміють цінності цих речей, інші скуповують все, як це робить Віктор Куленко. Блошиний ринок для нього це велика й унікальна робота. Завдяки його колекціям світлин ми знаємо як виглядало те чи інше місце, відновлюємо долі людей за допомогою архівів, що з невідомих причин опинилися на смітнику.
У Кам’янському живе багато людей, для яких колекціонування вже стало стилем життя, причому в позитивному сенсі. Наприклад, у Тетяни Минченко справжнє лялькове царство. Збирає свою колекцію вже понад 20 років. Особлива гордість господаря Олександра Фролова – колекція ретромотоціклів, у якій нараховується понад 250 експонатів. І пан Олександр вважає, що навряд чи хтось має більше. І таких людей багато.
Колекціонування формує нову культурну ідентичність, що базується на місцевій культурній спадщині.
Чому саме колекціонуванням займається бібліотека? Починалося все 16 років тому з відкриттям краєзнавчого товариства, де колекціонування є особливою частиною краєзнавства, підсилює наші публічні заходи, візуалізує історію нашого міста.
Головне - створення певного образу, бо відвідувачі реагують на візуальні образи, а не на факти. Образи на відміну від фактів інформаційні, цілісні. Вони не потребують ні попередніх настанов, ні самостійної підготовки. Вони вражають безпосередньо і зачіпають почуття.
Так, завдяки колекціям наших читачів, краєзнавців, ми відкрили та постійно поповнюємо нашу музейну кімнату, артгалерею, створюємо свої власні колекції та презентуємо їх не тільки краєзнавцям і мешканцям Кам’янського, а й нашим гостям:
Потім колекціонування захопило нас, потребувало іншого ресурсу, людей. І ми започаткували ще один напрямок роботи Хоббі клуб творчих людей «Колекцонер», якому вже виповнилось сім років. Його керівницею є бібліотекарка читальної зали і затята колекціонерка Алла Гузовська, а допомагає їй не менш затята колекціонерка, бібліотекарка відділу абонемента Алла Беленко
Хоббі CLUB творчих людей - царина колекціонерів.
Тут можна:
- презентувати свою колекцію або свою сімейну реліквію;
- ознайомитися з найбільш популярними видами колекціонування;
- отримати необхідну інформацію;
- запропонувати нову тему для обговорення.
- майже взяти участь у справжньому міні аукціоні.
Мені пощастило. На одному такому аукціоні за мізерну ціну я придбала вінтажну брошку, іншим разом шовкову хустку та видання 1951 р. персько - таджицької поезії, навіть інтер'єрну ляльку.
Краєзнавець Віктор Куленко часто презентує колекцію світлин, які збирає вже багато років. Маленьке відео про його колекцію новорічних листівок за тиждень набрало майже 40 000 переглядів.
Світлини потрапляють до Віктора в різний спосіб: хтось йому дарує, хтось викидає цілі сімейні архіви на смітник, а Віктор залюбки скуповує їх.
Одного разу на блошиному ринку йому дістався унікальний фотоальбом Бориса Павловича Мельниченка, знаного кам'янчанина, фармацевта, викладача, учасника Другої світової війни, колекціонера, мецената, кактусиста.
Віктор є власником фотоальбомів зі світлинами, що зроблені в Щурівці, Аулах, Соцмісті, Пісках тощо.
Завдяки цим світлинам ми маємо уявлення як виглядало наше місто в різні роки, як люди проводили свій вільний час, як одягалися, де відпочивали тощо. Це такий своєрідний культурологічний зріз минулих років.
Клас!!!
ВідповістиВидалити