Комбатантська проза — новий напрям української літератури.

VII Всеукраїнський форум військових письменників у Львові став потужним свідченням незламного духу нації, де пліч-о-пліч зібралися ті, хто боронять країну зі зброєю в руках, і продовжують цю боротьбу словом. Зустрічі, презентації, дискусії – кожен момент форуму був сповнений глибоких історій, що пронизують до самого серця. Розповісти про все просто неможливо, адже кожна розповідь учасника заслуговує на окрему увагу.

Проте особливе враження залишили виступи двох жінок, чия робота допомагає нам глибше зрозуміти літературний фронт цієї війни: дослідниці воєнної літератури Ганни Скоріної та літературознавиці Марини Рябченко. Їхні доповіді стали своєрідним порталом у маловідомий, але надзвичайно важливий пласт сучасної української літератури – воєнний, а особливо його серцевину – комбатантську прозу.

Ганна Скоріна: книжки, які допомагають зрозуміти війну.

Ганна Скоріна — людина, яка не просто читає книжки про війну. Вона їх системно збирає, аналізує і класифікує. Її шлях до цієї справи почався з особистого: в очікуванні чоловіка з фронту вона шукала тексти, які допоможуть краще зрозуміти його. Так почалася її праця, яка сьогодні вилилася в унікальний каталог українських видань про війну — від 2014 року й донині.

Ганна Скоріна. Інна Табакова

Виступ Ганни був дуже людяним і водночас фаховим. Вона показала, як багато пластів має наша воєнна література: художня проза, мемуари, поезія, комікси, книжки для дітей, видання, що торкаються теми Криму, інформаційної війни чи навіть іноземного досвіду. Виявляється, воєнна книжка — це не лише фронтові щоденники, а цілий всесвіт історій, які нам варто чути.

Особливо вразило інше: більшість таких книжок — малотиражні, іноді видані власним коштом. Тобто голоси тих, хто пройшов через війну, часто залишаються не почутими. І завдання бібліотекарів — ці голоси витягати на світло.

Комбатантська проза — новий напрям української літератури.

Марина Рябченко — кандидатка філологічних наук, асистент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, літературознавиця, яка досліджує сучасну воєнну прозу. Саме вона запропонувала термін “комбатантська проза”. Не “ветеранська” — бо війна ще триває. А “комбатантська” — бо її автори були на передовій і мають безпосередній бойовий досвід.

Наталія Чуфещук, Інна Табакова, Марина Рябченко

Марина Рябченко наголосила на ключових характеристиках комбатантської прози: абсолютна автобіографічність, фактологічна достовірність, тісний зв'язок з документальним та мемуарним письмом.

На відміну від традиційних героїчних романів, комбатантська проза оголює справжнє обличчя війни, де поряд з мужністю співіснують втома, страх, розгубленість, а іноді й чорний гумор як спосіб вижити. Цим текстам властива непідробна інтонація, їх неможливо вигадати, бо вони є документом часу, що б'ється пульсом між рядками.

Війна говорить словом, яке неможливо не почути.

Ці два виступи стали ключовими для глибшого розуміння того, чим є сучасна воєнна література в Україні. Вони показали, що книжка про війну — це форма діалогу між тими, хто був там, і тими, хто шукає розуміння. І цей діалог — не менш важливий, ніж будь-який бій.

🔖 Якщо ви шукаєте книжки, які допоможуть краще зрозуміти війну — почніть із каталогу Ганни Скоріної. А якщо шукаєте ключ до розуміння новітньої української літератури — зверніть увагу на комбатантську прозу. Бо вона пишеться кров'ю, але говорить мовою правди.

Наталія Чуфещук
Зав. відділом комплектування
КЗ "Кам'янські міські публічні бібліотеки" КМР
тел.0676603614

nchufeshuk@gmail.com