Осінь створена для читання

 

Лауреати Ігнобелівської премії 2025 року

«Дослідження, які викликають сміх… а потім роздуми», — саме так звучить девіз Ігнобелівської премії. Цього року у США її вручили 18 вересня в Бостонському університеті. Які дивовижні й кумедні відкриття відзначили цього року?

Цю пародію на Нобелівську премію заснував журнал Annals of Improbable Research. Серед переможців 2025 року:

Біологія

Премію з біології отримала команда з Японії, яка довела: якщо розфарбувати корів під зебр, їх рідше кусають мухи. Один із дослідників прийняв нагороду, знявши піджак і продемонструвавши футболку в "зеброву" смужку.

Харчування

Премія з харчування дісталася вченим, які спостерігали за райдужними ящірками в Того. З'ясувалося, що, крадучи піцу в туристів, вони віддають перевагу варіанту "чотири сири".

Премія миру

Міжнародна група з Нідерландів, Німеччини та Великої Британії отримала премію миру за роботу про те, як алкоголь допомагає краще говорити іноземною мовою. Невелика доза (менша за кухоль пива) справді підвищувала впевненість і покращувала вимову - але тільки в помірних кількостях.

Фізика

Європейські дослідники удостоєні премії з фізики за відкриття, як готувати ідеальний соус качо е пепебез грудок. Один з авторів вийшов на сцену з накладними вусами і у величезному шефському капелюсі.

Література

Літературну премію посмертно отримав Вільям Б. Бін, який вів щоденник зростання своїх нігтів протягом 35 років. Його син розповів, що батько робив позначки на нігтях і ретельно стежив за їхнім рухом.

Ту ще багато інформації:

👉https://socportal.info/ua/news/nazvano-laureativ-ignobelivskoi-premii-2025-roku/

Кам'янське - Берлін-Шарлоттенбург

Шановна пані Герасюта, шановний пане Слонєвський,

З Берліна-Шарлоттенбурга надійшли добрі новини: витвір мистецтва для Галини Романової дійсно буде реалізований і, ймовірно, буде встановлений у жовтні в невеликому парку в «Меморіальному регіоні Пльотцензее».

Репортаж (на жаль, лише німецькою мовою) можна знайти тут (стор. 6) у районній газеті.

У січні/на початку лютого 2026 року ми (районна адміністрація, Екуменічний меморіальний центр Пльотцензее та інші) хочемо урочисто відкрити роботу і провести різні заходи, присвячені Галині Романовій. Це будуть лекції, екскурсії та дискусії, а також екуменічна молитва «за мир у рідному місті Галини». Серед іншого, ми також хочемо показати виставку «Жадкевич та інші» (яка також про Галину) в районній бібліотеці.

Ми були б дуже раді, якби змогли прийняти гостей з Кам'янського в ці дні.

Чи могли б ви обидва приїхати до Берліна приблизно з 27 січня по 1 лютого? Ми, звичайно, покриємо всі витрати на проживання, проїзд (наприклад, поїздом), квитки на місцевий транспорт у Берліні, їжу та напої, туристичну страховку тощо.

Будь ласка, напишіть мені коротко, щоб повідомити, чи можлива для вас поїздка до Берліна. Ми будемо раді надіслати Вам офіційне запрошення, як тільки отримаємо позитивну відповідь.

З найкращими побажаннями з Берліна!

Michael Maillard

Ökumenisches Gedenkzentrum Plötzensee

'Christen und Widerstand'

Heckerdamm 226

13627 Berlin

Історію кам’янчанки Галини Романової протягом багатьох років досліджували в Німеччині й опубліковано у часописі "Zivilcourage und Widerstand (Німеччина) №3 за 2021 рік. Інформація про Галину Романову також представлена в експозиції виставки про примусових працівників у Берліні.

Співпраця Екуменічного меморіального центру Пльотцензее, краєзнавця Олександра Слонєвського та краєзнавчого сектору Кам'янської центральної міської бібліотеки ім.Т.Г.Шевченка була цікавою й корисною.

Довідка: Галина Федорівна Романова (25 жовтня 1918 с. Романково -19 серпня 1944 (25 років) В'язниця Пльотцензее, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Німецький райх, гільйотина — учасниця німецько-радянської війни, діячка антифашистської організації «Інтернаціональний союз»

Анонс тижня

 

Бібліотерапія у бібліотечній практиці

Уявіть місце, де можна не лише почитати, а й знайти підтримку, спільноту, ресурси для відновлення фізичного й ментального здоров’я. Це місце — сучасна бібліотека.

У вересні 2024 року Центральна міська бібліотека ім.Т.Г.Шевченка (м.Кам'янське)розпочала реалізацію нового проєкту — «Місто зустрічі — єМістечко в бібліотеці на Шевченка».

Цей проєкт став можливим завдяки грантовій підтримці програми "ЄМістечко — простір для кожного в Україні!" та Фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ, Німеччина), які допомагають реалізувати проєкти, спрямовані на розвиток соціальної згуртованості та підтримки громади у важкий час.

Партнером у реалізації «єМістечка» виступає громадська організація «Івент-простір». У межах проєкту проводяться безплатні культурні й освітні активності, працюють  курси англійської та української мов, комп’ютерної грамотності,  студія живопису для дорослих,уроки малювання з петриківського розпису, майстерки з вишивки стрічками, кіноклуб, а також — особлива складова — бібліотерапія - метод емоційної підтримки, що використовує силу літератури для внутрішнього зцілення.

Що таке бібліотерапія?

Це цілеспрямоване використання читання для:
👉психологічної підтримки
👉розвитку емпатії
👉полегшення стану тривоги, стресу, ізоляції
👉емоційного зцілення

Бібліотерапія — це потужний інструмент у бібліотечній практиці, який допомагає людям через читання краще зрозуміти себе, пережити травми, впоратись із складними емоціями. У бібліотеках України ця форма роботи вже активно застосовується, особливо в умовах війни.

Від початку реалізації проєкту було виконано низку організаційних і промоційних кроків: сформовано книжковий фонд за темами: терапія сімейних стосунків, терапія стресу, терапія національної ідентичності, терапія самотності, терапія самореалізації.

Створено візуальний мерч в єдиному стилі бібліотерапії, запущено рекламну кампанію з відеороликами на офіційному сайті та в соціальних мережах.

На сторінці фейсбук, інстаграм, сайті Бібліотека на Шевченка є постійна рубрика "Бібліотерапія  з бібліотекою на Шевченка", де кураторка проєкту презентує нові книжки з цієї серії.

 

Розроблені методичні матеріали для проведення зустрічей, забезпечено учасників усім необхідним канцелярським приладдям, а також сформовано стабільну групу, яка регулярно долучається до заходів.

Фасилітаторкою бібліотерапевтичних зустрічей є завідувачка відділу обслуговування Ірина Соболєва.  Її завдання — створити простір довіри, де учасники можуть вільно висловлюватися, обговорювати складні теми й разом шукати відповіді. Завдяки уважному супроводу та відкритій атмосфері, кожна зустріч стає можливістю для щирої розмови, рефлексії та емоційної підтримки.

Форма проведення: 

 тематичні обговорення, підбір “терапевтичних” текстів, творчі вправи, індиідуальні консультації 

Індивідуальні консультації проводяться для жінок, які постраждали від домашнього насильства або зазнали інших моральних травм. Ці зустрічі проходять у співпраці з Простором підтримки жінок «Вільна» і мають на меті емоційну підтримку, самопізнання та ресурсне відновлення через літературні твори.

Під час консультацій жінки діляться  своїми переживаннями — це можуть бути стрес, напружені сімейні стосунки, відчуття самотності. Ми разом шукаємо внутрішні опори через літературні тексти, творчі завдання та розмови, які допомагають краще розуміти себе й свої емоції.

Групові фасилітовані зустрічі:

  «Терапія самореалізації» 

За допомогою творчих практик учасники наближаються до усвідомлення особистого потенціалу та розкриття внутрішніх ресурсів через символіку казки й образного мислення.

Під час зустрічі:

👉робили вправи на уяву й самоусвідомлення — вигадували імена для себе у світі повної реалізації, уявляли «день на вершині»;

👉переглядали й обговорювали відеофрагменти з психологами (про природу самореалізації, внутрішні бар’єри й підтримку потенціалу);

👉читали авторські казки учасників, аналіз архетипів і символів у власних історіях як відображення особистих прагнень, страхів і трансформацій;

👉у творчому тренінгу «Символ моєї самореалізації»: створення метафоричного образу (колаж, малюнок), що відображає особистий шлях до себе.

Завершальна рефлексія допомогла окреслити перші кроки до самореалізації у повсякденному житті.

«Терапія зміцнення національної ідентичності» 

У центрі уваги — усвідомлення національної ідентичності як джерела внутрішньої сили, гідності та стійкості. Учасники мали змогу дослідити різні грані ідентичності через:

👉відкрита розмова про українську культуру, символи й риси народу; творча вправа «Мій символ» — кожен учасник обирав значущий для себе образ (вишиванка, пісня, хата, калина тощо);

👉мінілекція «Історія мови — історія опору»: аналіз репресій проти української мови та її ролі у формуванні національної свідомості;

👉обговорення історичних міфів: І.Мазепа, С.Бандера, Розстріляне відродження; знайомство з фрагментами книг С. Плохія («Російсько-українська війна», «Брама Європи»);

👉дискусія про традиції, які зберігають ідентичність, а також ті, що були витіснені або викривлені радянським спадком;

👉читання патріотичної казки однієї з учасниць, яка стала емоційним мостом між історичною темою й особистими переживаннями.

Особливий акцент — на вправі «Мапа української ідентичності», що допомогла кожному учаснику усвідомити, як саме мова, культура, історія та символіка проявляються в їхньому повсякденному житті.

Завершення — рефлексія «Я і моя Україна: що означає бути українцем для мене», під час якої прозвучали глибокі, щирі слова про зв’язок із рідним і прагнення зберігати його.

«Терапія самотності та пригніченості» 

Ця зустріч була присвячена глибокому дослідженню станів самотності та пригніченості — як внутрішніх сигналів, які вказують на втрату зв’язку із собою, іншими або сенсом. Учасники розпізнавали власні емоції, шукали образи-символи свого стану та створювали творчу роботу «Моя тиша. Мій простір» — як безпечне уявне місце для внутрішнього відновлення. 

 Обговорювали:

👉різницю між самотністю і перебуванням наодинці;
👉як культура зображає самотність (через фільми, книги, казки);
👉види самотності — фізичну, емоційну, екзистенційну.

Прочитали та проаналізовано фрагменти з роману Дженні Колган «500 миль до тебе» — історії про Ліссу і Кормака, які пройшли через втому, втрату і самотність, але змогли віднайти підтримку і надію навіть на відстані. Тексти стали емоційним фокусом розмови про те, як прості слова й жести можуть стати «містками» до себе та інших.

Техніки зустрічі:

👉Лотерея завдань «Доторк до себе» — картки з образними та письмовими вправами для усвідомлення стану;

👉Творча вправа «Моя система підтримки» — учасники візуалізували власні джерела підтримки: людей, дії, спогади, ритуали;

👉Рефлексійне коло — «Яке слово я хочу залишити після цієї зустрічі?»

Найулюбленіші автори учасників бібліотерапевтичних зустрічей: В.Станчишин, Л. Гунель, Н. Гуменюк, М. Матіос, С.Талан. Упродовж останніх зустрічей до цього переліку додалися також К. Генна, К. Тіппінг, Н. Бабкіна, Б. Гармус, А. Новік та І. Вовк. Їхні твори — щирі й глибокі, часом болісні, але завжди життєствердні — стали точкою опори для важливих розмов та внутрішніх відкриттів учасників.

Чи досягли ми мети? Ми це з'ясували під час опитування, запропонувавши нашим відвідувачкам невеличку анкету:

1. Як би ви загалом оцінили свій досвід участі у бібліотерапевтичних зустрічах (за шкалою від 1 до 12)?

Оцінки розподілилися наступним чином:

4 учасниці — 10 балів

2 учасниці — 12 балів

1 учасниця — 8 балів

1 учасниця — 6 балів

Середній бал — 9,75.

2. Які теми або книги найбільше вас зачепили чи надихнули?

(можна було обрати кілька варіантів)

Терапія зміцнення національної ідентичності — 2 голоси

Терапія сімейних стосунків — 2 голоси

Терапія самотності та пригніченості — 3 голоси

Терапія самореалізації — 2 голоси

Усі теми — 1 голос

3. Що вам найбільше сподобалося у форматі зустрічей? (можна було обрати кілька варіантів)

Атмосфера — 6

Спілкування — 6

Творчість — 3

Обмін думками — 2

Методи проведення — 2

4. Чи були моменти, які вам здалися менш цікавими або потребують покращення?

Усі учасниці обрали варіант «ні».

5. Який вплив мали ці зустрічі на ваш емоційний стан або внутрішній розвиток?

Серед відповідей: розвантаження, емоційне піднесення, цікавий досвід, моральне полегшення, відпочинок.

6. Чи було щось нове, що ви відкрили для себе під час зустрічей?

Учасниці зазначили: вперше створювали колажі, дізналися, що можуть малювати, глибше зазирнули у свій внутрішній світ, познайомилися з новою літературою.

7. Як ви оцінюєте роботу фасилітатора (за шкалою від 1 до 12)?

2 учасниці — 11 балів
6 учасниць — 12 балів
Середній бал — 11,75.

8. Які формати або теми ви б хотіли бачити у майбутніх зустрічах?

Пропозиції: еко терапія, кулінарія у нашому житті, додавання анекдотів і жартів для підняття настрою, ліплення з живої глини.

Висновок: Учасниці задоволені зустрічами, мають позитивний досвід їх відвідування, охоче діляться емоціями, уподобаннями, спогадами з власного життя. Вони активно обговорюють уривки з книг, які читаємо під час зустрічей. Спілкування завжди живе й невимушене, що створює атмосферу довіри та взаєморозуміння.

Фахівці бібліотеки, що залучені до проєкту,  пройшли професійне навчання: онлайн-курс «Здорові бібліотеки» від благодійного фонду «Бібліотечна країна» та кілька спеціалізованих майстер-класів із бібліотерапії. Отримані знання стали важливим підґрунтям для впевненої та змістовної реалізації програми.

Зустрічі в межах бібліотерапії — це більше, ніж читання. Це шлях до внутрішньої гармонії, пошуку ресурсу підтримки один одного. Тут книжка — не лише джерело знань, а ключ до відновлення, натхнення й віри в майбутнє. А «єМістечко» — це приклад того, як бібліотека стає центром спільноти, простором нових сенсів і людяності. 

Ірина Соболева,завідувачка відідлу обслуговування центральної міської бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка, фасилітатор клубу "Бібліотерапія", м.Кам'янське

Анонс тижня

 

Перекладач із Кам’янського Олесь Завгородній

Муфтик, Півчеревичка та Мохобородька – казкові герої естонського письменника Ено Рауда полюбилися дітям у багатьох країнах, а в Україну вони прийшли завдяки нашому земляку Олесю Завгородньому.

Ця книга вже давно стала дуже популярною у юних читачів, а ім’я її автора уже за першу книгу циклу в 1974 році потрапило в міжнародний Почесний список Г.Х. Андерсена. Українську книгу видали у 1983 р. у видавництві «Веселка» і відтоді було декілька перевидань. Ено Рауд вважав, що переклади його книжок українською мовою виконані зі справжнім літературним блиском, і дуже цим пишався.

У 2025 році книгу перевидало харківське видавництво «Ранок», зробивши його доступним новому поколінню читачів.

Довідка: Завгородній Олесь(Олександр) Сергійович ((25.01.1940, Кам’янське -28.01.2018, Йосипівка, Магдалинівський район, Дніпропетровська область), український поет, лексикограф, перекладач з естонської, фінської, литовської, шведської, французької, російської, польської, іспанської мов, дисидент, член НСПУ.

З естонської та фінської – він був чи не єдиним перекладачем в Україні. Двічі – 1975 та 1989 рр. нагороджений естонською премією імені Юхана Смуула, а 1996 року йому присуджено премію імені М. Рильського в галузі художнього перекладу.

 Про автора більше тут:

https://www.dnipro.libr.dp.ua/Zavgorodniy_poet_perekladach

Аудіоказка:

https://www.youtube.com/watch?v=YZaIMHbSz4g

 

Для вивчення англійської мови вік не є перешкодою

Сьогодні англійська мова доступна для всіх – від школярів до пенсіонерів. Заняття дають можливість практикувати мову разом з іншими та отримувати живе спілкування.

Цей проєкт став можливим завдяки грантовій підтримці програми "ЄМістечко — простір для кожного в Україні!" та Фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ, Німеччина), які допомагають реалізувати проєкти, спрямовані на розвиток соціальної згуртованості та підтримки громади у важкий час.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка #EVZgefördert

Кам'янське на полотні:роботи учениць школи акварелі Анастасії Пустовойтенко.

#EVZgefördert #єМістечко #Бібліотека_на_Шевченка #EVZgefördert