Фестиваль украинско-литовской музыки Skambus Saltinelis прошел в библиотеке Каменского.

28 ноября в юношеском отделе Центральной городской библиотеки им. Т. Г. Шевченко проходил один из дней фестиваля украинско-литовской музыки Skambus Saltinelis.

Генриетта Роже, одна из руководителей Каменской школы искусств, рассказала о культуре Литвы,старинных  легендах, известных композиторах.

Воспитанники школы искусств представили на суд зрителей произведения литовских композиторов Чюрлёниса, Кудирки и других.

Для зрителей проводилась викторина на знание истории и культуры Литвы.

Українська поетеса Галина Крук презентувала свою нову книжку в Кам’янському.

В рамках всеукраїнського туру відома українська поетеса Галина Крук представила свою нову збірку «Доросла» в Кам'янському. 

Про творчий і життєвий досвід, про дорослішання, війну і літературі автор поспілкувалася з читачами центральної бібліотеки імені Шевченка. Модерував творчий вечір поет, радник мера з питань культури Сергій Злючий.

- Я завжди намагаюся стежити за тим, що відбувається у поетичному сегменті української літератури, - говорит Злючий. - Галина із тих авторів, які завжди для мене є пріоритетними і цікавими. І коли «Видавництво Старого Лева» анонсувало презентацію нової збірки, я буквально вклинювався до їх менеджерів і просив записати у тур Кам,янське. У нас є публіка, у нас є читачі, ми не є маленьким містом. Наш читач активний, думаючий, це особистості, які приходять до нас і мені приємно, що я є учасником цього процесу.

Нова збірка поезій одній з найцікавіших і популярних сучасних українських поетес Галини Крук - це вірші, написані автором в період 2013-2017 років. Галина гостро, душевно і актуально пише про досвід дорослішання з усіма його досягненнями і втратами, забороненими і дозволеними плодами, усвідомленням межі буття і умінням насолоджуватися життям тут і зараз. Вірші сподобаються тим, хто намагається зрозуміти себе і змиритися з швидкоплинністю життя.

- Мені хотілося в цій книжці зафіксувати дуже різні теми, -розповідає Галина Крук. - Мені завжди було шкода, що ми в різні моменти життя були різні, але коли минає 5-10 років, ми можемо згадати події, які відбувалися з нами, але не можемо пригадати самих себе в цих подіях. Я, наприклад, вже не можу згадати, як я в 20 років дивилася на світ, що для мене було важливе. Десь до повної міри ця книжка і є спробою такі речі зафіксувати перед тим, як вони перестануть бути доступними.

Є в збірці «Доросла» і вірші, наповнені емоціями і переживаннями, які Галина Крук привезла з волонтерських поїздок на передову, в зону АТО. За словами поетеси, багато з емоцій поки так і залишилися ненаписаними, чекають свого часу, щоб перетворитися в поезії.

- Це вірші про наш нелегкий досвід, якого нам всім хочеться позбутися, заблокувати, сказати «цього з нами не було», так само, як, до речі, і з голодомором, про який дітям не казали, - каже Галина Крук. - Ніби не кажучи люди хочуть відсікти це від себе, позбутися назавжди, щоб воно взагалі ніяким чином ні на кого з близьких не перейшло. Так само і в цьому випадку. Але є такі речі, про які і говорити треба, і писати треба, і, нажаль, туди треба ходити, бо якщо від них так відгороджуватися, то виходить неправильно. Хтось іде туди, гине, хтось згорає у цьому і, відповідно, бути відстороненим, особисто для мене це зовсім неправильно.

У Кам’янському вперше пройшов конкурс декламаторів віршів місцевих поетів

24 листопада в юнацькому відділі Центральної бібліотеки імені Т.Г.Шевченка відбувся міський конкурс декламаторів віршів кам’янських поетів «Бринить, співає наша мова. Чарує, тішить і п’янить». 

Організаторами заходу виступили відділ спорту та молоді департаменту з гуманітарних питань міської ради спільно з комерційним технікумом Дніпровського державного технічного університету.У конкурсі взяли участь студенти  медичного, металургійного, економічного, індустріального коледжів, коледжу фізичного виховання, комерційного та енергетичного технікумів, професійного ліцею, а також центру підготовки та перепідготовки робітничих кадрів, будівництва та автотранспорту. Оцінювало юних декламаторів кваліфіковане журі у складі Миколи Тютюника – письменника, члена Національної спілки письменників України;Тетяни Дороніної – заступника директора Центральної бібліотеки з реклами та маркетингу та  Алли Біленко – члена спілки журналістів України. Кожен з учасників серйозно підійшов до участі конкурсі. Окрім декламування віршів, студенти продемонстрували цікаві театральні мініатюри, відео-ролики та музичні виступи.З-поміж багатьох талановитих і яскравих декламаторів та артистів вибрати переможця було нелегко. Однак, найкращим, на думку журі, став учень професійного ліцею Ігор Осипов із віршем Валерія Сидоренка «Не розумію».

ІІ і ІІІ місця посіли студенти медичного коледжу Анастасія Стеценко, яка читала вірш Марії Дружко «Пам’яті героїв АТО» та Едуард Доброгорський, який декламував вірш Валентина Бурхана «Матері». 

«Сьогодні ми вкотре пересвідчились, наскільки талановитою, активною, культурною і духовно розвиненою є молодь Кам’янського. Сподіваємось, що наступного року учні та студенти нашого міста знову здивують журі і глядачів своїми талантами та креативністю», – зазначили організатори конкурсу.
Отдел спорта и молодежи 

Заседание клуба цветоводов - садоводов "Маєток" прошло в библиотеке Каменского.

Во время  заседания клуба присутствующие узнали от руководителя Аллы Беленко  об основных принципах  зонирования приусадебных участков, получили  полную информацию о современных строительных материалах и растениях, используемых при оформлении садов.  Также Алла Георгиевна  подготовила презентацию о садово-парковом искусстве Франции.

Вторая часть заседания была посвящена мастер – классу от профессионального цветовода Андрея Энбулатова. Он рассказывал и показывал как правильно черенковать растения .

Приглашаем  всех желающих в клуб «Маєток", чтобы встретить дачный сезон 2018 года с новыми, глубокими знаниями для дальнейшего обустройства вашего сада, чтобы познакомиться с такими же, как Вы увлеченными цветоводами-садоводами и чтобы жизнь Ваша стала еще интереснее и насыщеннее вокруг прекрасного мира растений. 

Веселий видумщик і бешкетник: Григорію Остеру - 70 років.

Ім’я Григорія Остера - чудового письменника,драматурга,сценариста, широко відомо в світі. Сьогодні,27 листопада, йому виповнюється 70 років.

Остер створив багато веселих та дотепних  творів: «Сказка с подробностями», «Папамамалогия», «Воспитание взрослых», «Бабушка удава», «Вредные советы», «Гадание по рукам,ногам,ушам,спине и шее». Написав сценарії мультфільмів «38 попугаев», «Попался,который кусался», «Котенок по имени Гав», «Обезъянки»,сценарій художнього фільму «До первой крови».

С 2008 по 2009 рік він на каналі СТС вів разом з Глюкозою програму «Детские шалости».

У виданій в Канаді антології дитячої літератури Григорій Остер зі своїми «Вредными советами» був самим багатотиражним – 12 млн. примірників,в той час як інші автори удостоювалися тиражів 300-400 примірників.

Якраз з «Вредными советами» бібліотекар філії №4 Світлана Карпанова  познайомила учнів 1- Б  та 2 - А класів НВК №13.Чому саме з цим твором?

Усі поради Остера як би «навпаки» абсолютно протилежні тим,які звичайно дають батьки своїм дітям. Ці поради дозволяють дитині подивитися на себе зі сторони,посміятися і виправитись. «Вредные советы» впливають на дітей як гарне щеплення.

Реакція учнів була дуже живою та безпосередньою. У 2 - А діти дружно реготали і кричали «Ще! Ще читайте!»

Не треба боятися,що діти будуть сприймати все буквально. Не хвилюйтесь,вони дуже тонко відчувають гумор.Читайте разом з ними Григорія Остера! І гарний настрій вам гарантовано.

Урок - реквієм «Людської пам’яті мости…» до 85 - річниці Голодомору пройшов в бібліотеці Кам'янського.

 В останню суботу листопада вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932 – 1933 років. У цей скорботний день ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу. Голодомор став національною трагедією і окремою сторінкою в історії українського народу, про яку ми згадуємо з сумом та гіркотою. Україна втратила мільйони свої синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.

24 листопада 2017 року в  Центральній міській бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка для студентів медичного коледжу  було проведено урок - реквієм «Людської пам’яті мости…».

Віра Аннусова , співкоординаторка програми «Голодомор, Родинні історії» Українського науково-дослідного освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), через показ презентаційного матеріалу ,надану  інформацію, показала причини і результати голодоморів за останні 300-х років та Голодомор 1932-32 років ХХ ст. Цей захід пройшов з метою виховування співчуття, людяність, громадянські якості – і результату було досягнуто - молодь затамувавши подих слухали інформацію про ті страшні події, про невинних жертв Сталінського терору.

Запалили свічки та пом’янули усіх. Не їм це потрібно, а нам.

Людської пам'яті мости…

На годину – реквієм до Дня пам’яті жертв голодомору, яка проходила в бібліотеці – філіалі № 5, запросили учнів старшої школи дитячого протитуберкульозного санаторію.

В історії бурхливого XX-го століття Голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце.

Цей голодомор був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом.

Коли дослідники говорять про Голодомор 1932-33 рр., мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. Саме за ці 17 місяців, тобто, приблизно за 500 днів, в Україні загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня...

Кількість людських втрат від Голодомору точно встановити на сьогодні досить важко. Дослідники називають різні цифри загиблих: 5, 7, 9 та 10 мільйонів. А з урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на ґрунті розладу психіки та соціального колапсу), за приблизними підрахунками, голодомор забрав життя 14 мільйонів людей. Але так чи інакше йдеться про МІЛЬЙОНИ безвинних жертв.

Ці жахливі цифри приводили у своєму виступі бібліотекарі філії. Діти приголомшено слухали та дивилися документальні відеоматеріали.

Хай сьогодні кожен з нас засвітить свічку. Цих вогників має бути якнайбільше. Ці вогники символізують нашу скорботу. І ці вогники зігріють душі мільйонів загиблих.