Бібліотерапія у бібліотечній практиці

Уявіть місце, де можна не лише почитати, а й знайти підтримку, спільноту, ресурси для відновлення фізичного й ментального здоров’я. Це місце — сучасна бібліотека.

У вересні 2024 року Центральна міська бібліотека ім.Т.Г.Шевченка (м.Кам'янське)розпочала реалізацію нового проєкту — «Місто зустрічі — єМістечко в бібліотеці на Шевченка».

Цей проєкт став можливим завдяки грантовій підтримці програми "ЄМістечко — простір для кожного в Україні!" та Фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ, Німеччина), які допомагають реалізувати проєкти, спрямовані на розвиток соціальної згуртованості та підтримки громади у важкий час.

Партнером у реалізації «єМістечка» виступає громадська організація «Івент-простір». У межах проєкту проводяться безплатні культурні й освітні активності, працюють  курси англійської та української мов, комп’ютерної грамотності,  студія живопису для дорослих,уроки малювання з петриківського розпису, майстерки з вишивки стрічками, кіноклуб, а також — особлива складова — бібліотерапія - метод емоційної підтримки, що використовує силу літератури для внутрішнього зцілення.

Що таке бібліотерапія?

Це цілеспрямоване використання читання для:
👉психологічної підтримки
👉розвитку емпатії
👉полегшення стану тривоги, стресу, ізоляції
👉емоційного зцілення

Бібліотерапія — це потужний інструмент у бібліотечній практиці, який допомагає людям через читання краще зрозуміти себе, пережити травми, впоратись із складними емоціями. У бібліотеках України ця форма роботи вже активно застосовується, особливо в умовах війни.

Від початку реалізації проєкту було виконано низку організаційних і промоційних кроків: сформовано книжковий фонд за темами: терапія сімейних стосунків, терапія стресу, терапія національної ідентичності, терапія самотності, терапія самореалізації.

Створено візуальний мерч в єдиному стилі бібліотерапії, запущено рекламну кампанію з відеороликами на офіційному сайті та в соціальних мережах.

На сторінці фейсбук, інстаграм, сайті Бібліотека на Шевченка є постійна рубрика "Бібліотерапія  з бібліотекою на Шевченка", де кураторка проєкту презентує нові книжки з цієї серії.

 

Розроблені методичні матеріали для проведення зустрічей, забезпечено учасників усім необхідним канцелярським приладдям, а також сформовано стабільну групу, яка регулярно долучається до заходів.

Фасилітаторкою бібліотерапевтичних зустрічей є завідувачка відділу обслуговування Ірина Соболєва.  Її завдання — створити простір довіри, де учасники можуть вільно висловлюватися, обговорювати складні теми й разом шукати відповіді. Завдяки уважному супроводу та відкритій атмосфері, кожна зустріч стає можливістю для щирої розмови, рефлексії та емоційної підтримки.

Форма проведення: 

 тематичні обговорення, підбір “терапевтичних” текстів, творчі вправи, індиідуальні консультації 

Індивідуальні консультації проводяться для жінок, які постраждали від домашнього насильства або зазнали інших моральних травм. Ці зустрічі проходять у співпраці з Простором підтримки жінок «Вільна» і мають на меті емоційну підтримку, самопізнання та ресурсне відновлення через літературні твори.

Під час консультацій жінки діляться  своїми переживаннями — це можуть бути стрес, напружені сімейні стосунки, відчуття самотності. Ми разом шукаємо внутрішні опори через літературні тексти, творчі завдання та розмови, які допомагають краще розуміти себе й свої емоції.

Групові фасилітовані зустрічі:

  «Терапія самореалізації» 

За допомогою творчих практик учасники наближаються до усвідомлення особистого потенціалу та розкриття внутрішніх ресурсів через символіку казки й образного мислення.

Під час зустрічі:

👉робили вправи на уяву й самоусвідомлення — вигадували імена для себе у світі повної реалізації, уявляли «день на вершині»;

👉переглядали й обговорювали відеофрагменти з психологами (про природу самореалізації, внутрішні бар’єри й підтримку потенціалу);

👉читали авторські казки учасників, аналіз архетипів і символів у власних історіях як відображення особистих прагнень, страхів і трансформацій;

👉у творчому тренінгу «Символ моєї самореалізації»: створення метафоричного образу (колаж, малюнок), що відображає особистий шлях до себе.

Завершальна рефлексія допомогла окреслити перші кроки до самореалізації у повсякденному житті.

«Терапія зміцнення національної ідентичності» 

У центрі уваги — усвідомлення національної ідентичності як джерела внутрішньої сили, гідності та стійкості. Учасники мали змогу дослідити різні грані ідентичності через:

👉відкрита розмова про українську культуру, символи й риси народу; творча вправа «Мій символ» — кожен учасник обирав значущий для себе образ (вишиванка, пісня, хата, калина тощо);

👉мінілекція «Історія мови — історія опору»: аналіз репресій проти української мови та її ролі у формуванні національної свідомості;

👉обговорення історичних міфів: І.Мазепа, С.Бандера, Розстріляне відродження; знайомство з фрагментами книг С. Плохія («Російсько-українська війна», «Брама Європи»);

👉дискусія про традиції, які зберігають ідентичність, а також ті, що були витіснені або викривлені радянським спадком;

👉читання патріотичної казки однієї з учасниць, яка стала емоційним мостом між історичною темою й особистими переживаннями.

Особливий акцент — на вправі «Мапа української ідентичності», що допомогла кожному учаснику усвідомити, як саме мова, культура, історія та символіка проявляються в їхньому повсякденному житті.

Завершення — рефлексія «Я і моя Україна: що означає бути українцем для мене», під час якої прозвучали глибокі, щирі слова про зв’язок із рідним і прагнення зберігати його.

«Терапія самотності та пригніченості» 

Ця зустріч була присвячена глибокому дослідженню станів самотності та пригніченості — як внутрішніх сигналів, які вказують на втрату зв’язку із собою, іншими або сенсом. Учасники розпізнавали власні емоції, шукали образи-символи свого стану та створювали творчу роботу «Моя тиша. Мій простір» — як безпечне уявне місце для внутрішнього відновлення. 

 Обговорювали:

👉різницю між самотністю і перебуванням наодинці;
👉як культура зображає самотність (через фільми, книги, казки);
👉види самотності — фізичну, емоційну, екзистенційну.

Прочитали та проаналізовано фрагменти з роману Дженні Колган «500 миль до тебе» — історії про Ліссу і Кормака, які пройшли через втому, втрату і самотність, але змогли віднайти підтримку і надію навіть на відстані. Тексти стали емоційним фокусом розмови про те, як прості слова й жести можуть стати «містками» до себе та інших.

Техніки зустрічі:

👉Лотерея завдань «Доторк до себе» — картки з образними та письмовими вправами для усвідомлення стану;

👉Творча вправа «Моя система підтримки» — учасники візуалізували власні джерела підтримки: людей, дії, спогади, ритуали;

👉Рефлексійне коло — «Яке слово я хочу залишити після цієї зустрічі?»

Найулюбленіші автори учасників бібліотерапевтичних зустрічей: В.Станчишин, Л. Гунель, Н. Гуменюк, М. Матіос, С.Талан. Упродовж останніх зустрічей до цього переліку додалися також К. Генна, К. Тіппінг, Н. Бабкіна, Б. Гармус, А. Новік та І. Вовк. Їхні твори — щирі й глибокі, часом болісні, але завжди життєствердні — стали точкою опори для важливих розмов та внутрішніх відкриттів учасників.

Чи досягли ми мети? Ми це з'ясували під час опитування, запропонувавши нашим відвідувачкам невеличку анкету:

1. Як би ви загалом оцінили свій досвід участі у бібліотерапевтичних зустрічах (за шкалою від 1 до 12)?

Оцінки розподілилися наступним чином:

4 учасниці — 10 балів

2 учасниці — 12 балів

1 учасниця — 8 балів

1 учасниця — 6 балів

Середній бал — 9,75.

2. Які теми або книги найбільше вас зачепили чи надихнули?

(можна було обрати кілька варіантів)

Терапія зміцнення національної ідентичності — 2 голоси

Терапія сімейних стосунків — 2 голоси

Терапія самотності та пригніченості — 3 голоси

Терапія самореалізації — 2 голоси

Усі теми — 1 голос

3. Що вам найбільше сподобалося у форматі зустрічей? (можна було обрати кілька варіантів)

Атмосфера — 6

Спілкування — 6

Творчість — 3

Обмін думками — 2

Методи проведення — 2

4. Чи були моменти, які вам здалися менш цікавими або потребують покращення?

Усі учасниці обрали варіант «ні».

5. Який вплив мали ці зустрічі на ваш емоційний стан або внутрішній розвиток?

Серед відповідей: розвантаження, емоційне піднесення, цікавий досвід, моральне полегшення, відпочинок.

6. Чи було щось нове, що ви відкрили для себе під час зустрічей?

Учасниці зазначили: вперше створювали колажі, дізналися, що можуть малювати, глибше зазирнули у свій внутрішній світ, познайомилися з новою літературою.

7. Як ви оцінюєте роботу фасилітатора (за шкалою від 1 до 12)?

2 учасниці — 11 балів
6 учасниць — 12 балів
Середній бал — 11,75.

8. Які формати або теми ви б хотіли бачити у майбутніх зустрічах?

Пропозиції: еко терапія, кулінарія у нашому житті, додавання анекдотів і жартів для підняття настрою, ліплення з живої глини.

Висновок: Учасниці задоволені зустрічами, мають позитивний досвід їх відвідування, охоче діляться емоціями, уподобаннями, спогадами з власного життя. Вони активно обговорюють уривки з книг, які читаємо під час зустрічей. Спілкування завжди живе й невимушене, що створює атмосферу довіри та взаєморозуміння.

Фахівці бібліотеки, що залучені до проєкту,  пройшли професійне навчання: онлайн-курс «Здорові бібліотеки» від благодійного фонду «Бібліотечна країна» та кілька спеціалізованих майстер-класів із бібліотерапії. Отримані знання стали важливим підґрунтям для впевненої та змістовної реалізації програми.

Зустрічі в межах бібліотерапії — це більше, ніж читання. Це шлях до внутрішньої гармонії, пошуку ресурсу підтримки один одного. Тут книжка — не лише джерело знань, а ключ до відновлення, натхнення й віри в майбутнє. А «єМістечко» — це приклад того, як бібліотека стає центром спільноти, простором нових сенсів і людяності. 

Ірина Соболева,завідувачка відідлу обслуговування центральної міської бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка, фасилітатор клубу "Бібліотерапія", м.Кам'янське