Про насильство мовою документального кіно

Днями в рамках Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства»  SVIY PROSTIR запросив клуб документального кіно «Docudays ua Прометей» бібліотеки на Шевченка м. Кам'янське на зустріч з учнями ліцею №30

Переглядали та обговорювали документальний фільм «Лізо, ходи до дому» (Литовська режисерка Оксана Бурая).

До початку фільму розмірковували над тим, чому так авторка назвала фільм. Версії були різні:у фільмі мова йде про домашнє насильство, булінг, сексуальне насильство тощо.

А  потім ділилися думками та  асоціаціями зі словом ДІМ. Для підлітків дім це - люди, безпека, турбота, захист, любов.

Перегляд фільму зайняв лише 28 хвилин, а думок залишив на все життя.

Маленька Ліза постійно кудись тікає. Її життя похмуре й жорстоке, тому вона шукає прихистку в природи, де в неї свій світ – там панують ігри, музика й магія. В дівчинки настільки багата уява, що вона примудряється переживати нескінченні запої батьків. Найбільш приголомшливим у цьому фільмі є те, що він дозволяє усвідомити жах ситуації, але не піддатися темряві гнітючих подій на екрані. У стрічці немає спроб подати якийсь соціологічний зріз – це радше результат бажання якомога правдивіше зафіксувати дорослий світ крізь не зіпсутість дитячого сприйняття.

Виявляється фільм і про відсутність любові, і порушення прав дитини, і домашнє насильство,  і силу дівчинки, яка має велику   мрію. Звертали увагу на маленькі дрібнички, що дозволяють зробити припущення щодо подальшої долі Лізи, радились як можна протидіяти насильству та реагувати на прояви будь-якого насильства.

Допомагали нам в цьому  координаторка проєктів ГО Мартін-Клуб Катерина Родіонова та  представники Кам'янського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.