Бібліопазли: Моє щасливе місце

Центральній бібліотеці для дітей м.Кам'янське-75 років

Історія кожної бібліотеки- це повсякденний труд і життя її людей. В дитячій бібліотеці завжди працюють жінки, бібліотекарі за фахом або за покликом душі. В ній залишаються працювати лише ті, хто приймає наші правила гри, прості й зрозумілі -ти або любиш дітей і книги або йдеш. В дитячій бібліотеці працювати легко за цими правилами. Кожен бібліотекар привносить в роботу свої знання, вміння, досвід і навички, кожна людина тут унікальна. Але коли настає час подумати про бібліотеку в контексті часу, кожен згадує своє.

Давайте послухаємо спогади про нашу бібліотеку…

Туркіна Ніна Іванівна(завідувачка бібліотеки 1976-2009)

Библиотека в 40-е годы была отделом центральной городской библиотеки им. Т.Г. Шевченко. В 1946 получила статус самостоятельной и по 1991 находилась по адресу Сыровца,16 (теперь проспект Тараса Шевченко,16). В те годы она была единственной библиотекой для детей и в городе ее так и называли-Детская библиотека.

Не одно поколение детей вырастали с ее книгами. Тогда дети читали. Не скажу, что в этом была какая-то особая заслуга библиотеки, просто было другое время," доцукеберговская эпоха", о компьютерах не писали даже писатели-фантасты. Книга была действительно едва ли не единственным источником информации, а для многих и удовольствием, радостью, увлечением. И библиотека им в этом помогала.

Мы старались делать это интересно, современно, без принуждения и занудства. В библиотеке работал интеллектуальный клуб "Эрудит". Вспоминается ежегодная "Неделя детской книги", которую мы проводили совместно с руководителем театральной студии Львом Абрамовичем Купершмидтом. Выпускалась "забор-газета"- попытка познакомить детей с азами журналистики. Выглядела она как метровое бумажное полотнище, на котором можно было писать что угодно, лишь бы это было интересно кому-то читать.

Были обязательными так называемые библиотечные уроки. Но и там находились возможности для творчества. Помню мне очень нравилось задание, когда дети должны были самостоятельно создать свою книгу: придумать и написать, проиллюстрировать, указать выходные данные. Рождались какие-нибудь шедевры вроде "Новые приключения Колобка" тиражом 1 экземпляр. А музей Гарри Поттера, когда был бум вокруг этой книги!

Да много чего было! А из технических средств был только диапроектор, фильмоскоп и телевизор величиной с комбайн. Помнится, мы включали его только когда показывали похороны Брежнева, и коллеги приходили смотреть.

За эти годы в библиотеке работало много людей. Иногда случайных, они не задерживались. Но в основном работали годами, десятилетиями, с молодости и до пенсии, продолжают работать и поныне всех назвать невозможно, скажу только, что они настоящие профессионалы и преданные нашему делу люди.

Чуйкова Лариса(бібліотекарка бібліотеки - філії №9)

До дитячої бібліотеки я прийшла працювати у 1980 році, коли після закінчення школи з золотою медаллю не змогла вступити до ДНУ. Мені дуже пощастило, тому що довелося працювати з такими досвідченими бібліотекарями, як Туркіна Н.І.,Сурова М.В.Дмітрієва С.Є., Астапенко Л.Д., Ковальова Л.М.,Бур'яненко Л.О. Моїми читачами були Юрко Зайцев, Михайло Бактакса, Сашко Пономоренко та інші, яких об'єднував читацький клуб "Ерудит". Після закінчення Київського державного університету культури я зрозуміла, що знайшла своє покликання і професія дитячого бібліотекаря стала справою мого життя.

Центральна бібліотека для дітей зараз - це творчий, досвідчений, талановитий колектив, який надихає своєю ініціативою, фантазією, креативністю. Вони завжди є прикладом для бібліотек - філіалів.

Вітаю своїх колег зі святом і бажаю міцного здоров'я, щастя, любові, наснаги, творчого натхнення та здійснення мрій!!!

Какуша Ганна (завідувачка бібліотеки - філії №5)

До дитячої бібліотеки і прийшла після закінчення школи в 1986 році. Пішла туди просто тому, що хотіла відпочити від навчання і не вступати до вишу.

Думка про професію бібліотекаря як постійну зовсім не приходила в голову. Але вийшло так, що через рік роботи я вирішила вступати до Київського інституту культури на бібліотечний факультет. Тільки зробила я це не з шаленої любові до професії бібліотекаря (хоча на той час вона мені вже подобалась).Я зробила такий вибір через колектив, в якому працювала.

Часто про жіночі колективи говорять не дуже приємні речі, але це не про ТОЙ колектив, в який мені пощастило потрапити. Тетяна Дорофеєва, Людмила Присвітла, Любов Корнєва, Лілія Шушура, Ніна Туркіна – кожна з них з перших днів дуже мені допомагали, вчили та підтримували. Вони були старші за мене, але це ніколи не заважало в спілкуванні.

Мені було комфортно, спокійно і гарно працювати. Саме з-за ТОГО колективу я і стала професійним бібліотекарем. Дякую вам, дівчата!

Писаревська Тетяна. В ЦДБ працює з 1983 року

Коли майже 40 років тому я приїхала до Дніпродзержинська, я точно знала, що хочу працювати тільки в дитячій бібліотеці(досвід роботи був вже і в дорослій і в дитячій).Саме так і сталося. Йшли роки, багато чого змінилося в нашій роботі, але незмінним лишається бажання кожен день бачити своїх маленьких читачів, ділитися з ними враженнями про книги і дивуватися їх несподіваним висновкам. І вершина всього!: «А пам’ятаєте, Ви розповідали про книгу?» (Достукалася до серця! Запам’ятав!).Отже, не марно кожного дня я поспішаю в свою Дитячу бібліотеку!

Гончар Тетяна, працює в ЦБС з 1979 року, завідувачка бібліотеки-філії №8 з 1996 року

Цього року центральна дитяча бібліотека відзначає свій 75-річний ювілей. В її книжкових залах завжди аншлаг, тому що тут працюють люди, яких об’єднує творча майстерність, високий професіоналізм та незвичайна любов до своєї професії і до дітей. Бібліотекарі постійно шукають нові вигадки, щоб надовго подружити відвідувачів з книгами, а нас, своїх колег здивувати новими формами обслуговування. Бібліотекарями розроблено безліч презентацій на різні теми: від патріотичного виховання до екології. Сьогодні центральна дитяча бібліотека це інформаційний інтелект-центр, методичний центр для дитячих бібліотек міста Кам’янського.

Шановні колеги! Вітаю з ювілеєм! Спасибі за вашу підтримку і допомогу, коли це так потрібно. Дякую просто за те, що ми стільки років працюємо разом !

Гунчевська Юлія, в ЦДБ з 2019 року

Моя історія, це ще один доказ, що всесвіт нас чує. Я багато де працювала до народження дитини, але в мене завжди була тяга до читання. Після народження донечки, я згадала про чарівний світ казок. Так ми почали ходити до дитячої бібліотеки, можна сказати, щотижня. І коли прийшов час виходити з декретної відпустки, я гостро відчувала, що мені потрібно працювати саме в дитячій бібліотеці. Але на той час, я вважала, що працювати туди беруть тільки своїх, перевірених людей. І через декілька днів, забираючи доньку з занять у ЦПР, сівши навпроти колони, мені на очі потрапила об'ява, що бібліотеці потрібен робітник.....

А як я проходила перевірку на стресостійкість, вже інша, окрема історія....

Табакова Інна. В ЦДБ з 1987 року. 2009-2013 завідувачка бібліотекою.

Моя робота у ЦДБ почалася з того, що в 197…якомусь році я стала читачкою цієї бібліотеки. Звісно, тоді я не здогадувалася, що через багато років я переступлю поріг бібліотеки як співробітниця.

В 1987 році, напередодні отримання диплома, я звернулася до директора ЦБС Олени Фесун з питанням: чи знайдеться місце роботи для молодого спеціаліста. Мені запропонували на вибір місце практично в будь-якому з підрозділів ЦБС. Я обрала центральну дитячу. З того часу у моїй роботі в ЦДБ було дві перерви: декретна відпустка та робота у школі, куди я потрапила після скорочення штатів у 1998 році.

Через 8 років я повернулася у дитячу бібліотеку на тимчасове місце, яке поступово перетворилося на постійне. Ось такий роман з бібліотекою довжиною в життя…

Дорофеєва Тетяна(завідувачка бібліотекою з 2014 року)

Пригадується великий колектив молодих бібліотекарок, групи дітей, які проносяться повз тебе у підвал, звідкіля долинає гучний сміх. Просто там, у підвалі, у нас був маленький кінотеатр, де ми крутили мультфільми і короткі фільми на кінопроєкторі «Русь». Такого тоді ні в кого не було!

Пам’ятаю, як вперше створювався читальний зал нашої бібліотеки і я була його першою завідувачкою, як багато часу проводили в ньому маленькі читайлики, що тільки тут могли почитати дефіцитні тоді дитячі книжки. Тільки в нашій бібліотеці був ляльковий театр, де самі бібліотекарі розігрували маленькі вистави по книгам.

Ми і зараз маємо сучасні ляльки для нашого театру і завжди пропонуємо наймолодшим читачам маленькі вистави. Ми першими почали використовувати себе в якості акторів, поєднуючи свої ролі з ляльками за ширмою. Пам’ятаю, як презентували книжку М.Чабана «Мандрівки старим Кам`янським» для старшокласників, де я була в ролі пані Мацкевич, а Тетяна Миколаївна в ролі дружини пристава Сніжко-Блоцького. Мені хотілося неординарно подати цю книгу, оживити її і наш «діалог на базарі» мав успіх.

Ми завжди мріяли про великі технічні можливості, щоб на наших заходах звучала музика, щоб діти могли дивитися мультфільми і фільми. Зараз ми все це маємо. Залишається тільки не зупинятися на досягнутому, а завжди йти вперед, в ногу з часом.

Ми любимо нашу професію, дітей, книги і хочемо, щоб дитяча бібліотека якнайдовше залишалася пожаданою.