Долі Миколи Гоголя та Михайла Булгакова були схожими в деталях.
Дивним чином вони виявилися пов'язаними і після смерті. Відспівували Гоголя в церкві Святої Тетяни при Московському університеті, почесним професором якого він був..
Пізніше на могилі Гоголя встановили чорний мармуровий хрест
і величезний темний ніздрюватий камінь. Гранітний моноліт знайшов у Криму один
з братів Аксакових, з якими Гоголь був дружний. Своїми обрисами він нагадував
Голгофу — місце страти Ісуса Христа. Так цей камінь і стали називати ...
Минуло без малого вісімдесят років. У травні 1931-го більшовики знищили некрополь Данилова монастиря. Прах Гоголя перепоховали на Новодівичому кладовищі. Радянський скульптор Томський (до речі, теж Микола Васильович) до чергового ювілею письменника виліпив мармуровий бюст.
Від старого пам'ятника збереглася
тільки надгробна плита з епітафією - цитатою з Біблії: "Гірким словом моїм
посміюся". Куди поділася стопудова Голгофа, ніхто не знав. Та ніхто надто
і не цікавився...
10 березня 1940 року, не доживши і до п'ятдесяти років, у
Москві помер Михайло Опанасович Булгаков. Після кремації урну з його прахом
поховали в знаменитому вишневому саду Новодівичого кладовища. На могилі
письменника довгий час не було надгробки.
Його вдова Олена Сергіївна роками по гранувальним майстерням
шукала такий камінь, щоби пам'ятник відповідав масштабу особистості її
чоловіка. Та нічого гарного не траплялося. Але одного разу в ямі, куди майстри
скидали відходи виробництва, серед уламків мармуру і граніту вдова Булгакова
побачила величезний чорний камінь. Запитавши про нього, вона почула, що це -
Голгофа з могили Гоголя. Олена Сергіївна викупила надгробок, після чого його
було встановлено над могилою Булгакова. Таким чином, здійснилася мрія
письменника: "Учитель, укрий мене своєю чавунною шинеллю"…
Немає коментарів:
Дописати коментар