Бібліотечне вікно як компонент художнього простору

Бібліотека на Шевченка використовує вікна як виставковий простір. На них розміщують нові книги, світлини, панорамні інсталяції, рекламну інформацію про бібліотеку.

Важливе значення для бібліотеки має той факт, що її зовнішній вигляд як соціально відповідальної установи, долучаючись до оформлення міста,  підвищує цінність навколишнього середовища.

Інтегруючись в простір міста на рівні містобудування та архітектури, бібліотека виходить далеко за межі свого первісного задуму (зберігання та обробка інформації), вона стає містоутворювальним середовищем, рушійною силою, що перетворює окремий район або місто.

Як показує практика, бібліотека може «включатися в оформлення міста» в різний спосіб. Часто бібліотека використовує «святкові» або «нейтральні» засоби оформлення вікон без застосування бібліотечної атрибутики, книг, як правило. Наприклад, «новорічне», «осіннє» оформлення вікон властивими цим випадкам символами та реквізитами.

Вікна бібліотеки на Шевченка працюють в якості міської виставковій зали в режимі 24/7. Що только тут не виставляють:малюнки, мініатюрні роботи, міні-експозиції, світлини, книги, позитіватори тощо.

"На тебе дивлюся, за тебе молюсь:Тарас Шевченко - й одвічна жіноча тайна...

 "

Кам♥янське на Інформаційному порталі "Дніпрокультура"

Модні класики: особливі прикмети

Серед численних бібліотечних «віконних» проектів є ініціатива під назвою «Вікна, що говорять», що стала візитівкою бібліотеки на Шевченка.

Вікна, що говорять: весна прийшла (Виставка у вікні майстрині Надії Васильєвої, техніка валяння з вовни)

Вікна, що говорять: лови момент - небанальні книги для підлітків

Вікна, шо говорять: ми проти забуття: виставка - розповідь  про людей, які постраждали від нацизму: були в концтаборах, гетто, на примусовій роботі в гітлерівській Німеччині, на окупованій вермахтом території.

Вікна, що говорять:є своє

Вікна, що говорять: лікуйся книгами

Вікна, що говорять: це літо буде цікавим, різноманітним, квітковим,

життєвим, пригодницьким

Під час активностей до 270-річчя Кам’янського, що співпав з карантином вікна стали головним зв’язком городян з бібліотекою.

Фотовиставка у вікнах «Кам’янське в кожному з нас» понад три місяці експонувала світлини з архівів краєзнавців Олександра Слонєвського, Віктора Куленка, Михайла Лебенсона, Римми Занько, Любові Алексієвської.

Фотовиставку змінила виставка паперових моделей родини Никанорових, потім роботи Гліба Плохоцького «Подорож навколо світу», пізніше «Історія Кам’янського», відтворена істориком з Жовки Віктором Заславським.

Вікна, що говорять:історію свого міста треба знати й поважати.

До речі, потяг справжній і бібліотекарки один раз на годину його запускають.

Ми зробили "крок на вулицю", назустріч своїм читачам і використовуємо вікна для експозиції творчих робіт кам’янчан, забезпечуємо творчим людям відкритий виставковий простір.