Леся Українка: Україна Incognita

«У серці маю те, що не вмирає» (Леся Українка). 

Така талановита, впевнена, вперта, розумна, неймовірно сучасна і прогресивна… Така втомлена, вимучена фізично і духовно, така нещасна у коханні. 

Українська письменниця, перекладачка, культурна діячка. Авторка понад 100 власних віршів, 20 драм та трьох збірок. 

Народження: 25 лютого 1871 р., Новоград-Волинський

Смерть: 1 серпня 1913 р., Сурамі, Грузія

Ім'я при народженні: Лариса Петрівна Косач

Псевдонім:Леся Українка

Родина: Мати – відома українська письменниця Олена Пчілка, батько – Петро Антонович Косач, юрист.

Дитина - індиго. В 4 роки вона самостійно читала, в 5 - освоїла фортепіано, в 7 - почала писати вірші, в 12 - її друкували в іноземних ЗМІ. 

В 9 років усі звичайні діти борються з лінню та шкільними уроками, а майбутній літературний геній боролася з туберкульозом. Після першої операції, коли дівчинці видалили вражені хворобою кісточки, її обидві руки та одну ногу зафіксували у гіпс. Вільною залишалася лише одна нога, пальцями ступні якої вона навчилася грати на фортепіано.

Мова: Вільно володіла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою, італійською мовами, добре знала грецьку, латинь.

Українська мова була єдиною мовою, на якій говорили в сім’ї.

Освіта:Її освітою займалася мати —  Олена Пчілка й приватні вчителі.Вона навчилась читати в 4 роки, у 6 вона вишивала, а у 9 – написала перший вірш, у 19 років написала підручник «Стародавня історія східних народів» для сестер 

Музика: Мала великі здібності до гри на фортепіано, мала гарний слух і голос. 220 народних мелодій записано з її голосу. 

На території України є 3 найбільші раритетні роялі: рояль Терещенків у Національному музеї історії України, рояль Рубінштейна в Одеському будинку вчених та рояль Лесі Українки у Колодяжному. 

Слова:Їй ми завдячуємо існуванням нових слів: «промінь», «напровесні». 

Гасло:«Чия правда, того буде й сила!» 

Здоров’я:Хвора на туберкульоз, терпіла нестерпні болі. 

Зачіска: Волосся зав’язані в пучок 

Найщиріше кохання:Сергій Мержинський, революціонер з Мінська

Характер: Вільна, одержима, сильна, категорична.

Збірки: «На крилах пісень» (1893) «Думи і мрії» (1899) «Відгуки» (1902). 

Служіння:Леся Українка була обрана до правління київської «Просвіти», де опікувалась бібліотекою. 

На момент смерті було 42 роки. 

Іван Франко назвав Лесю Українку «єдиним мужчиною в нашому письменстві". 

Раджу переглянути:   "Історична правда з Вахтангом Кіпіані: Леся Українка"