Читання на вихідні

Улітку потрібно обов'язково знайти час для читання – вийти з суєти суєт, заварити собі чаю з м'ятою, знайти затишне місце між стовбурами яблунь та повісити там гамак. Постарайтеся справді залишитися з книжкою наодинці і дозвольте лише співу птахів у саду або ж солодкавим черешням переривати відпочинок. 

Якщо ви розгубилися й не знаєте за яку книжку взятися, блогерша Аліна Денисенко має декілька порад.

 По-перше, не шукайте "легкого чтива". Це не означає, що слід обов'язково братися за "Гру в бісер", проте не слід обмежувати себе простенькими текстами. Ліпше обрати щось вишукане й настроєве. По-друге, не бійтеся емоцій і не цурайтеся драматичних книжок. Знову ж таки – не йдеться про "Анну Кареніну", але дрібка ледь щемливої ностальгії не завадить.

І, зрештою, зробіть з такого читання естетичний ритуал. Нехай на столі поруч, до прикладу, стоятиме ваза з польовими квітами, на тлі гратиме свінг зі старого приймача, а між сторінками замість закладки лежатиме квітка конюшини. А для "літньої бібліотеки" раджу обрати такі книжки.

МАКСИМ ДУПЕШКО. "ІСТОРІЯ, ВАРТА ЦІЛОГО ЯБЛУНЕВОГО САДУ"

Мені дуже подобаються локальні історії, особливо про українські міста – цього поки що так мало в нашій літературі. Сподіваюся, і вам стануть до душі прекрасні яблуневі Чернівці, які не можуть не зачарувати. Цей текст про війну, про неможливе кохання і трагічність доль передає як колорит краю, так і часу – і попри, здавалося б, доволі важку канву, ви "вийдете" з нього із легкою усмішкою. Тому що слідом за головним героєм, вкінці, після всіх бід і пригод, пам'ятатимете про серпневе сонце на дахах рідного міста, запахи сусідньої з домом кав'ярні, манірних котів, що ніжаться в ньому, згадуватимете вічний спокій – те, що буває з нами лише в тремкій юності і те, що ми бережемо в собі дорогим спогадом все життя.

  

ВОЛОДИМИР ЄРМОЛЕНКО. "ЛОВЕЦЬ ОКЕАНУ"

Ця книжка, кожне слово якої, мов хвиля, – часом легка, часом тривожна. Це тонка сучасна інтерпретація "Одіссеї" – про любов, спокуту й власне дорогу. І якщо вам раптом "не зайшов" Гомер, то маєте шанс зануритися в океан з більшою втіхою. Вишукано про переживання, витончено про почуття. А ще напевне захочете розібрати текст на цитати.

ЯЦЕК ДЕНЕЛЬ. "ЛЯЛЯ"

Чомусь усі книжки про бабусь асоціюються з літом. Мабуть, це через літні канікули, які ми проводимо в селах. Саме тому цей текст у мене пов'язаний із садами й грядками полуниць – мимовільно виникають такі картинки під час прочитання. Його головна героїня – бабуся оповідача (Ляля). Вона на схилі літ плутається в споминах, повторює їх зі старечою настирливістю, прикрашає домислами – плете своє життя заново. Не можна не сміятися, не можна не плакати.

ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ'ЮК. "ANNO АФИНИ"

Яке ж читання на природі без поезії? Герасим'юк один із найбільш "природних" українських поетів. Обов'язково поблукайте колами по його рядках, щоб втрапити до різнотрав'я Карпат, до гуцульських танків і гірських ритмів.

 ЕНН ТАЙЛЕР. "БЛАКИТНЕ МЕРЕЖИВО ДОЛІ"

Коли від кінця не очікуєш різких поворотів. Правда ж хочеться від розповіді несподіванки? Це саме той текст. Тільки приготуйтеся, що інтригу ніхто не накручуватиме, а вся сіль сімейних взаємин вийде назовні раптово, втім, як це часто і відбувається в житті. Власне це історія одного дому, в якому виросло кілька поколінь. Він, зрештою, втрачає своє значення для великої родини. Це історія сімейних стосунків – з усіма складнощами, які прийнято замовчувати, з усією радістю, якою так і хочеться ділитися. Історія маленької провінційної Америки в позірно пастельних тонах.