Вихідні з присмаком літератури

...Кожен, кому виповнилося сім років, заслуговує на супергероя. Так уже воно ведеться. А якщо хтось із цим не згоден, то нехай перевірить, чи все в нього гаразд із головою. Ось як каже Ельзина бабуся у романі  Фредріка Бакмана — шведського блогера, журналіста і письменника «Моя бабуся просить їй вибачити». 

Ельзі - сім, і вона не така, як інші. Її бабусі - сімдесят сім, і вона неймовірно шалена - якщо вважати шаленством, наприклад, стояння-на-балконі-і-обстрілювання-перехожих-з-рушниці-для-пейнтболу.

А ще бабуся для Ельзи краща - і єдина - одна. Щоночі Ельза ховається від світу в бабусиних історіях про Країну-Спросоння і Королівстві Міамас, де ніхто не повинен бути «нормальним». І коли Бабуся вмирає і залишається жити тільки в листах, написаних тим, перед ким вона відчувала провину, - ось тоді і починається найбільша пригода Ельзи ...

«Тигролови» Івана Багряного. Це кардинально інший тип задоволення: смакування мови, образність. Пригодницький роман, написаний у 1943-1944 роках, заслуговує на увагу

Моє головне враження останніх років - роман Олександра Чудакова «Ложится мгла на старые ступени». "Книга гомерично кумедна і неймовірно сумна, моторошна і життєстверджуюча, епічна і лірична. Інтелігентська робінзонада, роман виховання," людський документ " про епоху, що минула.