Про наболіле

Бібліотекарі – люди терплячі. Вони не звикли до уваги, а про турботу і піклування і говорити годі.Серед бурхливих подій сьогодення якось не до бібліотек. Є речі глобальніші і масштабніші. І поки будували, прискорювалися та перебудовували, а потім здобували і розбудовували, наші діти стали некерованими. Дарма, що вже майже 50 відсотків молодших школярів взагалі не здатні сприймати інформацію. Не розуміють ні образної мови, ні іронії, ні тобі метафор ні гіпербол. Взагалі, будь-які тексти викликають у дітей паніку.

                             

І до чого тут бібліотека? А розумні матусі та бабусі іноді, лише за порадою фахового психолога, відривають своїх дорогих чад від гаджетів і ведуть їх у тишу до книжок. У бібліотеку, де терплячі бібліотекарі порадять і зарадять біді. З незмінною любов’ю до людей і гарної книжки: допоможуть і знайдуть, запропонують найкраще.

Бібліотекарі не скаржаться: вони створюють затишок і не шкодують ні власних знань ні терпіння, ані уваги. Тут раді всім, хто прагне  знань. Але пам’ятаймо про те, що в будь-який момент може зникнути бібліотека в нашому місті. Не втрачайте часу, користуйтесь нагодою, поки це можливо…   

Дякую за пост своїм колегам, бібліотекарям бібліотеки-філії №4. м. Кам'янське і приєднусь до кожного слова. Схвильована...