Разом читаємо якісну дитячу поезію.

Більшість школярів вважає читання поезії нецікавим і непотрібним заняттям. Відвертіші зізнаються ,що віршів не розуміють і не сприймають. Можливо,справді, вірші творяться лише для вибраних,а для більшості їхній сенс занадто недосяжний.Зовсім ні.Справа в тому,що ,як і будь-яка людська діяльність ,читання потребує навичок.

Тетяна Андріївна,завідувач філією №4, запропонувала дітям (учням 4а 4б кл НВК№13)театралізовані читання віршів Аліни Артюх "Поезії Рудої Киці". 

Вона розповіла,що ,як правило, поети - мрійники . Вони, як і діти , люблять гратися. Ось і бешкетна фантазія Рудої Киці,з якою асоціює себе поетеса,запросила у книгу киць і котів, поважну сімейну пару слонів ,романтичного цвіркуна,барана-мандрівника. Разом з авторкою вчилися розуміти гумор та іронію , образно мислити,фантазувати. Пізнавати у чотирилапих таких героїв,яких діти собі уявляють:навіть двоногих. 

Веселі персонажі поезій вчать мріяти , а також , як слід втілювати мрії у життя. Виявилось , що не всі діти здатні уявити собі такі дії-події. Для багатьох не зрозуміло , як це можна побачити у звичному іскру незвичного.

Збіка Аліни Артюх як якісна дитяча поезія розвиває добрий смак і дарує сонячний настрій.