Софія Шлінчак “Надзвичайні пригоди Кохи, Айка та Дзю”
Це незвична дитяча книжка, тому що її автором й ілюстратором є дитина – 9-річна Софія Шлінчак. «Надзвичайні пригоди Кохи, Айка та Дзю» – перша спроба Софії намацати в собі письменницю або художницю. І хоча попереду ще тривалий шлях до вершин письменницької майстерності, вже зараз цей приклад може надихнути юних літераторів до творення власної книжки.
Коха, Айко і Дзю – справжні друзі-малюки, які живуть на острові далеко в морі. А імена в них такі дивні, бо вони тваринки: Коха – левенятко, Айко – папужка, а Дзю – тукан. До казки ввійшло 10 розповідей, які є частинами однієї пригоди. Такий поділ допомагає не перевтомлюватися маленькому самостійному читачеві й у той же час залишає його в напруженому очікуванні продовження історії. Море у цій книжці помітно присутнє як у тексті, так і на ілюстраціях. Цікаві фактури, поєднання кольорів і технік – усе для передавання мінливості моря, його відтінків і настрою.
Анатолій Качан “За нашим садом грає море”
«За нашим садом грає море» – поетична збірка лауреата багатьох літературних нагород Анатолія Качана. Відтепер ім’я цього сучасника ввійшло до курсу «Літературне читання» нової шкільної програми молодших класів. Його пейзажну поезію читатимуть у третьому класі, тож за допомогою збірки учителі матимуть змогу ширше та яскравіше представити школярам виразний художній світ поета.
Серед іншого, до збірки ввійшли твори мариністично-степової тематики. Вони приваблюють читача своєю романтикою, сухим вітром із баштану, туманом, що котиться до моря, ароматом «динь-господинь із меду, сонця і роси». До речі, за свою морську лірику Анатолій Качан у 2014 році став лауреатом Корнейчуковської премієї.
Проілюстрував поетичну збірку один із найколоритніших книжкових графіків Кость Лавро. Завдяки його ілюстраціям лірика Анатолія Качана набула ще яскравіших кольорів, ароматів і смаків.
Володимир Рутківський “Джури і підводний човен”
Здавалося б, нікому вже не цікаво читати твори на козацьку тематику. Мало хто міг уявити, що можливо написати «козацьку» книжку для дітей без надмірного здитиніння, а водночас і так, щоб книжка не була дорослою по суті. Володимир Рутківський знайшов цю хитку рівновагу і пройшов по цьому канату через усі три серії саги про джур, жодного разу не зашпортавшись. Завдяки цьому автор не лише здобув престижну Шевченківську премію, але й заслужив любов юних читачів.
Рутківський розповідає про те, звідки взялася Запорізька січ, змальовуючи події, які відбулися безпосередньо перед її зародженням. Автор описує бродників, які йшли в плавні на промисел, втікачів від панської сваволі й нових колоністів, які засновували поселення на межі татарського степу. Усі вони так чи інакше стали згодом основою українського козацтва, змусивши організуватися для власного захисту, ставши згодом лякачкою для землевласників із півночі та надійним щитом від наскоків на українські села з півдня. Попри велику долю пізнавальності, «Джури» – перш за все розважальна книжка, а не історичний опус. Тому багато тут і перебільшень, і вигадки, і художнього домислу. Багато хто скептично хмикне, читаючи опис першого великого морського походу козаків на турків, однак це не завадить насолодитися соковитою оповіддю, якій хочеться вірити.
«Вітер з-під сонця» – це лише один довгий, літній, спекотно-дощовий день у Затоці. День, ніби чудове повільне кіно. У ньому чергуються епізоди з життя Женьки, у якого нещодавно помер тато, і Риськи, яка має повно роботи, а ще ніяк не може порозумітися з мамою. А ще – Женьчиної мами, і Білого кота… До речі, кіт – не єдиний представник фауни у книжці. Їх тут багато: коти, чаплі, чайки, папуги, краби. Розділ за розділом сюжет набирає емоційних обертів і врешті вибухає тривожною і радісною, сподіваною і несподіваною сценою, у якій сходиться все і вся.
Це спокійна оповідь про один день літа в Затоці, де нечисленні події нанизуються одна на одну під тихий шум моря. Медитативність прози підкреслює стиль нарації, виконаний здебільшого короткими реченнями у теперішньому часі, які роблять читача невидимим співучасником історії зближення Риськи та Жені.
Письменник і моряк Антон Санченко у своїй першій дитячій книжці «Левантійські канікули» відправляє героїв-восьмикласників на кілька місяців у плавання. Капітан суховантажного судна погоджується взяти в рейс сина із приятелем і дає їм можливість попрактикуватися в усіх суднових спеціальностях. «Таврія» спускається Дніпром у Чорне море, навідується до Азовського, тоді йде Мармуровим, Егейським, Іонічним морями в Адріатику. Неспішно викладаючи енциклопедію судноплавних хитрощів у дусі Жуля Верна понад половину книжки, автор врешті закручує детективний сюжет. Сергій із Денисом ув’язуються в розслідування й починають нагадувати героїв славнозвісних «Тореадорів із Васюківки». А під кінець на них чекає справжнє випробування. До речі, цю книжку легко можна вписати й у кілька інших граф Читацького бінго, адже це літня книжка із сонячною обкладинкою про неймовірну пригоду, з елементами детективу, а головними героями є діти (ну гаразд, не діти, а підлітки).
http://blog.yakaboo.ua/pyat-ukrayinskykh-dytyachykh-knyzhok-pro-more/
http://blog.yakaboo.ua/pyat-ukrayinskykh-dytyachykh-knyzhok-pro-more/
Немає коментарів:
Дописати коментар