ProShevchenko - поетична зустріч крізь епохи з людиною-легендою і символом української нації пройшла в бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка.

До Дня народження Тараса Григоровича Шевченко у бібліотеці його імені зібралися поети міста Кам'янське, члени літературної студії "Факел" та фонду Олени Теліги, щоб обговорити вплив цієї визначної постаті в національній культурі України на сучасний літературний процес, міфотворчість, яка є частиною образа кожної великої людини, та те, що наближує цю людину з портретів-"ікон" до нас.

Не могло бути в історії української літератури жодного поета чи письменника після Шевченка, хто б не відзначив на собі вплив особистості такої потужної, полум'яної, як зазначила одна з відвідувачів зустрічі, що здатна запалювати наснагою до боротьби, надією, натхненням серця людей і через віки. Тож, місцеві поети поділилися не тільки своїми думками, щодо того, як би міг сказати Великий Тарас про наш час, і що зараз, ми можемо винести для себе з його багатющого, безцінного спадку, але й поділилися своїми творами, натхненними  його невмирущими поезіями, його філософією життя, його заповітом.

Модератор зустрічі - Марія Мазніченко познайомила поетів сучасних з історією Шевченкіани поетів минулих років: прозвучали окремі вірші та цикли, присвячені Тарасу Григоровичу Шевченко Лесею Українкою, Андрієм Малишко, Богданом Лепким, Євгеном Маланюком та інш. Про значющість постаті великого українця для всього світу було сказано словами Івана Франка, К. Станіславського, Дж. Ф. Кенеді - видатних діячів різних областей та різних країн.

Учасники заходу читали свої улюблені вірші з "Кобзаря" та обговорювали їх зміст, їх значення, їх вплив на себе, свою творчість і життя.

До чого закликає нас Тарас, чи можливо ще, щоб з'явилась така особистість для нашого народу, чи охопить за допомогою кожного з нас безкінечна Шевченкіана цілий світ, чи зрозуміють люди: творити прекрасне, зберігати і плекати рідне, не цуратися свого, не забувати, а нести іншим, як розкішний подарунок до свята єднання і злагоди - це краще, ніж руйнувати та знецінювати. Питань стільки ж, скільки і відповідей. І маємо надію, що ще не одна така чудова творча зустріч освітить сяйвом поетичного генію, що веде за собою навіть крізь найтемніші часи та найбурхливіші епохи.