Академік українського живопису: до155 - річчя від дня народження М.К. Пимоненка

Микола Пимоненко у своїй творчості передусім поет народного побуту, тонкий знавець звичаїв і обрядів, лірик сільського пейзажу.

Про життєвий шлях художника, етапи творчого зростання та насамперед про картини , що розсіяні по всьому світу в музейних та приватних колекціях і які разом можна побачити лише в прекрасних альбомах  репродукцій з бібліотечних фондів  йшла мова під час мистецької години,яку провели бібліотекарі філії №4.

Юні художники, вихованці ДХШ класу О.А.Топчій з подивом та зацікавленням розглядали ілюстрації. Адже кожна з картин побутового жанру це соціальний або морально-етичний урок. Причому ці уроки не лежать «на поверхні» - вони в надрах змісту, в самій  образній структурі полотен.  А ще глядача  зачаровує зображення емоційно забарвленої природи. Одна з найбільших заслуг Миколи Пимоненка перед українським малярствам в тому, що він об’єднав побутовий жанр з  пейзажем. Природа з її барвами, з її єдністю землі, рослинності, неба (особливо пронизаного сонячними променями повітря,хмар) неначе «підсвічує» образ того чи іншого персонажа. Стан природи або підсилює, або – за законом контрасту – суперечить душевному станові людини.

Значну частину часу на березневому засіданні  клубу «Позитив +» також було присвячено живопису  Миколи Корниловича.

Пимоненко - художник любив свій народ,але не ідеалізував його, бачив не лише світлі сторони життя, а й тіні. За прекрасним полудневим спокоєм (картина «Суперниці») умів розгледіти драму. І не таку вже й банальну, хоча й одвічну. «Ніби на виставці живопису побували» - зауважила одна з учасниць клубу після зустрічі.  Та взяла альбоми, щоб разом з рідними ще раз насолодитися прекрасними полотнами художника. Талант якого  визнав ще за життя художника Мюнхен і  Берлін, Рим і Париж, Лондон, а картину "Гопак" придбав Луврський музей.