Вечір пам'яті відомого поета Володимира Сіренко пройшов в бібліотеці Кам’янського.

В центральній бібліотеці ім. Т.Шевченка 7 грудня відбувся вечір пам'яті відомого поета, громадського діяча, лауреата літературної премії "Благовіст", дисидента Володимира Івановича Сіренка, на який зібралися його родичі, друзі, колеги, однодумці.

Вечір відкрила бібліограф Тамара Шаламова розповіддю про життєвий шлях Володимира Івановича.

Про основні етапи творчості поета доповіла завідуюча читальною залою Людмила Руденко.

Професор ДДТУ Іван Бельмас підкреслив про то,що Володимир Сіренко – відомий поет, прозаїк, драматург і публіцист, член Національної спілки письменників України з 1990 року, лауреат літературної премії «Благовіст» за книжку «Велика зона злочинного режиму», автор 10 збірок поезії та прози: «Корінь мого роду» (1990 р., «Радянський письменник»), «Голгофа» (1992, «Поліграфіст»), «Навпростець по землі» (1994, «Дніпро»), «Все було» (1999, «Поліграфіст»). За вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і незалежності, активну громадянську позицію, був нагороджений орденом «За заслуги» третього ступеня.

Доцент ДДТУ Юрій Гасило процитував слова Володимира Івановича: «Все свідоме життя я сповідував Правду, а тому мені завжди діставалося на горіхи. 1967 року за цю святу Правду та ще за те, що кинув російську мову і почав писати рідною, став на оборону її, партійно-кадебістські жерці брехні та геноциду виключили мене з КПРС, позбавили роботи журналіста. Більше двадцяти років з ярликами «націоналіст» і «антирадянщин» я перебивався на випадкових посадах, мені не давали друкуватися, брати участь у літературному процесі. Але я писав. Позбавити людину творчості може лише смерть - у цьому весь Сіренко.

Також виступали викладач технологічного ліцею Віктор Кравченко,поет Анатолій Віннік, голова міської організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів Олександр Чередниченко, поет, перекладач та громадський діяч Сергій Злючий.

Наприкінці  вечора гурт "Калина" виконала декілька пісень  в  пам’ять Володимира Сіренко.

Поета  немає з нами, але пам'ять про нього живе в наших серцях, а його душа – в його віршах.