Україна пишається своїм сином: Богдану Ступці 75 років.

Народний артист України, Народнний артист СРСР.Лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченко. Лауреат Державної премії СРСР і Міжнародної премії ім.К.Станіславського Богдан Ступка являється дуже значною особою в духовному житті України. Про геній Ступки неодноразово писали в різних країнах.Зігравши близько 50 ролей у театрі і 100 у кіно, він запам'ятався глядачам як надзвичайно талановитий актор, якому ідеально вдавалось розкривати непересічні образи.

Серпневе засідання клубу "Позитив +" було присвячене великому актору. Присутні слухали у його виконанні вірші Ліни Костенко "Крила"і Т.Шевченка "Чи то недоля та неволя". Дивились уривки з кінофільмів "Білий птах із чорною ознакою"і "Тарас Бульба". Прослухали останнє інтерв'ю митця.

Учасниці клубу знали і любили Б.Ступку як романтичного актора. Навіть не підозрювали,що він був дуже мудрою і думаючою людиною. Ознайомилися з його найяскравішими цитатами,що дають уяву яким Ступка був поза сценою.
1. "Хай кажуть, що хочуть, а я живу, як живу"
2. "Я не люблю війну, з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам'ятаю. Пам'ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Можливо, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися - це не ти, це завжди хтось інший"
3. "Мужики дуже люблять перевдягатися, більше, ніж жінки. Візьміть історію костюма, і ви побачите, що, починаючи від папуасів, що для себе тільки чоловіки не придумували! Мужики - як півні, тільки б перед жінками крутитися"
4. "Роби справу чесно, з душею - і твоє до тебе прийде. Це не означає, що завтра з'являться золоті гори (...) Молоді треба все сьогодні і цю хвилину. Споживати і не замислюватися ні про що. Нічого хорошого в цьому немає ... А ти ще щось хочеш, тобі багато цікаво"
5. "Я людина без слабкостей. Курити кинув, поїсти ніколи особливо не любив, п'ю помірно. Одним словом, сала не люблю, горілку не вживаю. Нудно навіть"
6. "Минув вже якийсь час і я написав заяву і перестав грати Майстра. Можливо, я такий за своєю психофізикою - переймаюся, дуже переймаюся болем іншої людини. І беру цей біль на себе"
7. "Я, як і Франко, трудоголік. В юності я мріяв бути рантьє, а все життя працюю. Жах якийсь. Потрапляю в театр - і не можу додому відлучитися навіть пообідати. Затягує. Цілий день тут сидиш. Міркуєш, розмовляєш з людьми, аналізуєш"
8. "Якщо повіриш в те, що кожен твій крок на сцені - велике мистецтво, то це вже катастрофа! Тільки сумнів дає прогрес"
9. "Я стільки накричався за ці 50 років, навіть більше. Так накричався, що не хочеться. Але тепер, зараз я місяці три не був на сцені, починаю з дружиною розмовляти і раптом вона мені каже: "Ти чого так голосно розмовляєш? Та я ж біля тебе стою, сиджу. Я тебе чую. Ну чого ти так голосно? По-моєму, пора тобі вже на сцену". І це правда. І хочеться, і колеться, і розчаровуєшся, і знову зачаровуєшся"
10. "Господу Богу все добре вдалося - і народження людини, і юність, і зрілість. А ось старість - ні. Ідеш по вулиці, а ноги підкошуються. І думаєш: ще недавно бігав, куди все поділося? Адже в людині тільки тіло старіє, а душа залишається молодою".