Вишивала собі долю.

Вишиванка - це зашифроване послання до того , хто вміє читати. Послання з минулого у сьогодення . Заповіти батьків дітям , обереги роду. Послання у всесвіт ,у майбутнє. Код нації. І все це - вишиванка

Така звичайна і така таємнича вишиванка була предметом зустрічі жителів мікрорайону в бібліотеці – філії №7 . 

Майже сто років зберігалась вишивана сорочка прабабусі Марви Коробки з Миргородського району у сім’ї Бєлових - з домотканого полотна, вишита нитками ,пофарбованими натуральними рослинними барвниками .І за сто років вони не втратили своїх кольорів

Чоловічу сорочку прапрадідуся Мусія з Київської області зберегла сім’я Вишневських - сорочку виварювали, відбілювали - а кольори все грають, а стіжок шитва навіть не побачиш – такий він маленький.

Сімейні вишивані реліквії збереглися в сім’ях Білоусових, Васильєвих, Корогодіних , Донцових, Михайлусь, Казімірових, Еременків. Вишивані рушники, сорочки з різних областей України, які різнились технікою, кольорами і орнаментами прикрашали стіни бібліотеки в цей день. Всім було цікаво дізнатись про історію кожної вишиванки. Адже це наш зв'язок з минулим ,недарма один з головних орнаментів вишиванок це «Дерево життя», або ії ще називають «Дерево роду», «Берегиня роду».

Презентації підготовлені бібліотекарями показали глибоке сакральне значення вишиванок та рушників ,їх орнаментальну символіку, потужну енергетику, важливу роль в обрядовості .

Книги з виставки показали розмаїття української вишивки . Справжнім відкриттям для молодих вишивальниць, роботи яких демонструвались на виставці, стала книга Володимира Підгірняка « Текстова вишивка . Бродівське письмо». Автор розшифрував бродівське орнаментальне письмо, виявив закономірності в орнаментах. І тепер кожна вишивальниця зможе вишити будь який текст у вигляді орнаменту .

Як завжди цікавою була розповідь майстрині Ольги Васильєвої про розмаїття матеріалів для вишивання , про різні технічні засоби, та історію їх виникнення. Поетичною канвою вплітались у вечір ліричні вірші та пісні про вишиванки .