20 травня в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки відбувся перегляд стрічки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини «Docudays.ua» під назвою «Къырым». А 18 травня відбувся показ цього документального фільму на Каннському фестивалі.
Переглянути фільм та поділитися про нього своїми враженнями прийшли вчителі та учні старших класів м. Дніпродзержинська.
Головною метою перегляду організатори молодіжна організація «МІКС» в партнерстві з відділом європейської інформації Центральної бібліотеки вважають популяризацію серед молоді європейських цінностей, однією з яких є права людини.
Сама ідея створення першого післяокупаційного фільму «Къырым» з’явилася у режисерки після спілкування зі знайомими кримчанами. Живучи в Арабських Еміратах, Ксенія Джорно хотіла розповісти про свою Батьківщину тим, хто її ніколи не бачив.
Герої фільму — три покоління татар. Фільм режисерка знімала самостійно протягом шести днів. Локації для нього знайшла в Бахчисараї, Євпаторії, Саках та Сімферополі, мешкала в кримськотатарській сім’ї. Задля безпеки героїв обличчя деяких персонажів не показані, майже всі імена змінені.
Під час перегляду декого з присутніх дуже вразив один з епізодів - вбивство бика, яке було розцінено як акт знущання над твариною, а не як ритуал приготування до весілля. Для інших надзвичайно цікавим і веселим стало виконання народної пісні старенькою татаркою. Когось надто вразила розповідь однієї жінки про депортацію кримських татар, поневіряння та втрати кримсько-татарського народу, а дехто був зачарований граціозним виконанням національного танцю.
 |
| кадр з фільму |
Головною метою перегляду організатори молодіжна організація «МІКС» в партнерстві з відділом європейської інформації Центральної бібліотеки вважають популяризацію серед молоді європейських цінностей, однією з яких є права людини.
Сама ідея створення першого післяокупаційного фільму «Къырым» з’явилася у режисерки після спілкування зі знайомими кримчанами. Живучи в Арабських Еміратах, Ксенія Джорно хотіла розповісти про свою Батьківщину тим, хто її ніколи не бачив.
 |
| Ксенія Джорно |
Герої фільму — три покоління татар. Фільм режисерка знімала самостійно протягом шести днів. Локації для нього знайшла в Бахчисараї, Євпаторії, Саках та Сімферополі, мешкала в кримськотатарській сім’ї. Задля безпеки героїв обличчя деяких персонажів не показані, майже всі імена змінені.
Під час перегляду декого з присутніх дуже вразив один з епізодів - вбивство бика, яке було розцінено як акт знущання над твариною, а не як ритуал приготування до весілля. Для інших надзвичайно цікавим і веселим стало виконання народної пісні старенькою татаркою. Когось надто вразила розповідь однієї жінки про депортацію кримських татар, поневіряння та втрати кримсько-татарського народу, а дехто був зачарований граціозним виконанням національного танцю.
Немає коментарів:
Дописати коментар