Літературна гостинна з Ганною Купрій.

В бібліотеці – філіалі № 5 панувала атмосфера лірики. Свої вірші  читала відома у нашому місті поетеса, член Регіональної спілки письменників Придніпров’я Ганна Купрій. На творчу зустріч бібліотекарі запросили учнів СЗШ № 30.

Завідуюча філіалом Задорожня Юлія представила дітям гостю, познайомила їх зі збіркою поезій Ганни Купрій «Лезвие любви», до якої увійшло 176 ліричних віршів.

Коли знайомишся з творчістю Ганни Купрій, вимальовується картина довгого прожитого життя. «Лечусь людьми, стихийными стихами…» саме так в «Слове к читателю» цитує себе поетеса . ЇЇ вірші просто вражають. Це і «Гордость», і «Детям, растрелянным в Бабьем Яру», і «Мы в ответе за тех, кого мы приручаем» і «Май», який хочеться навести повністю:

Осыпается снег с абрикосовых веток.

Ждёт добычи любовь, ставит новую сеть.

Попугаи и кенари рвутся из клеток,

Словно есть им куда, кроме клеток лететь.

И рыдают гитары из окон общаги,

И из окон роддома кричат малыши,

И неровные строчки лежат на бумаге –

То ли плач, то ли смех, то ли всплески души…

Про своє дитинство Ганна згадує так: « Когда мне было года четыре, я не сомневалась, что стихи пишут все без исключения – это же так естественно, как есть, спать, дышать. В начальных классах школы меня не раз наказывали за «плохое ведение тетрадей» - на первых страницах тетрадок в клеточку и в косую линию, как и положено, были задачи, столбики примеров, предложения… На последних страницах теснились написанные неуверенным детским почерком строчки – мои стихи, нередко рождающиеся прямо на уроках. Какими они были? Наверняка , наивными и неуклюжими – но они были. Уже тогда я не могла не мыслить образами, не рифмовать слова, не выплёскивать переполняющие меня эмоции и чувства – было бы под рукой чем и на чём записать».

Виступ самої Ганни був зворушливим і відкритим. 

Ця жінка - мати двох діточок і молода бабуся трьох онучок. Тому ,про що і як розповідати дітям, знає з свого материнського та педагогічного досвіду, бо за професією Ганна - вчитель російської мови та літератури. Вона закінчила філфак Дніпропетровського держуніверситету. Не поставили у кут Ганну і такі дитячі запитання, як : «А скільки Вам років? ( Ганна з усмішкою відповіла: « 96.») чи: «Скільки заробляє справжній письменник?» ( «Стільки, скільки платять робочому на ДМК», бо вже багато років ця талановита жінка працює на Металургійному комбінаті). Поділилася з нами Ганна і своїми творчими планами. Зараз готується до видання нова збірка її поезій. Назву якої поки що не оголошуємо!
Зустріч була щира та яскрава. Квіти та фото з поетесою на пам’ять були кульмінацією нашої літературної гостинної.