Книгозбірні чи книгосховища: як вижити українським бібліотекам?

Для чого потрібні бібліотеки? Самі бібліотекарі визнають, що в еру комп'ютерних технологій книгозбірні у своєму традиційному вигляді більше не такі затребувані, як ще кілька десятиліть тому.

Аби не зникнути, а навпаки - продовжувати бути центрами суспільного життя - їм потрібно терміново змінювати свою роль та наповнення. Зробити це дуже непросто в умовах майже повного ігнорування з боку влади.

Відтак бібліотекарі змушені шукати підтримки у громадському секторі, опановувати комп'ютерні технології, а інколи навіть їздити на велосипедах, виходити на пляжі та загалом робити все, щоб не втратити читача.

Черги - в минулому.

"Привіт! Хочу запросити тебе на побачення. Місце зустрічі людне і безпечне: Державна бібліотека України для юнацтва", - у такий спосіб намагаються привабити користувачів Державнf бібліотекf України для юнацтва.

Аудиторія цієї книгозбірні є специфічною, адже для молодих людей іти в бібліотеку за книжкою може видатися архаїчним заняттям, якщо цей твір миттєво доступний в мережі.

"Зараз картина вже не та, яку можна було спостерігати наприкінці минулого століття. Тоді дійсно була криза з книжками, інформацією. Але, напевно, ті часи вже минули. Черг, як раніше - коли в бібліотеці не було де посадити дитину, - зараз вже немає. Світ змінюється. І бібліотеки змінюються разом з ним", - розповіла  Тетяна Якушко, заступник директора бібліотеки.Аби втриматися на плаву, у бібліотеці кожного року реалізовують новий проект. Перш за все, у книгозбірні запровадили гранти і навчили своїх співробітників комп'ютерній грамоті.

Нові технології — це те, що наразі є життєво необхідним для подальшої роботи мережі книгозбірень в Україні, вважає президент Української бібліотечної асоціації Ірина Шевченко.

"Ми завжди наводимо приклад змін у сфері торгівлі: коли ви приходите в супермаркет, ви ж не стоїте, як колись: спершу - в черзі до продавця, тоді - з виписаним папірцем до каси, тоді з каси - знову отримати товар... Технології прийшли — вони мають прийти і в бібліотеки", - розповіла вона .

За її словами, якщо бібліотеки не рухатимуться в ногу з часом, вони просто зникатимуть.

І цей процес вже почався. Наразі в Україні загалом діє понад 37 тисяч різних бібліотек. Але кількість публічних книгозбірень з року в рік зменшується.

Приміром, як видно зі статистичних звітів на сайті Національної парламентської бібліотеки, у Київській області в 2007 році було 903 таких заклади. У 2011 році їх залишилося 887.

Не книгозбірні, а центри дозвілля.

Допомогти осучаснити бібліотеки замість уряду часто допомагають громадські організації. Одна з таких ініціатив називається "Бібліоміст". Це масштабний проект, впроваджуваний, який спільно впровадили мінкульт, Агентство США з міжнародного розвитку та українські й міжнародні недержавні організації.

У рамках цієї програми в Україні вже обладнали комп'ютерами майже дві тисячі бібліотек, розповіла  куратор проекту Євгенія Амеліна.

За словами пані Амеліної, як би парадоксально це не звучало, книгозбірні, щоб вижити, мають перестати бути ними: "Публічні бібліотеки в усьому світі сьогодні радше громадські центри, осередки життя громад".

Сучасна бібліотека, за її словами, повинна стати центром дозвілля для всієї родини, де діти можуть весело і корисно провести час, а батьки - отримати потрібну для себе інформацію.

"Секрет успіху і розвитку навіть у сільській місцевості існує, і є дуже простим. Є три компоненти: драйв і бажання змінювати життя громади на краще, знання потреб власної місцевої громади та вміння знаходити партнерів для впровадження інновацій", - каже Євгенія Амеліна.

Таким чином, в одних бібліотеках інтерес до книжок дітям намагаються прищепити через мультимедійні ігри, а в інших селянам допомагають оформити право власності на землю, дають змогу поспілкуватися зі своїми родичами-заробітчанами через Skype або влаштовують онлайн-турніри із шахів.

"У Тернополі влітку провели акцію "Бібліотекар на велосипеді" - бібліотекарі подорожували містом, популяризуючи власні інновації та читання. У Києві на озері Радунка влітку працює бібліотека на пляжі - книжкова експозиція на березі озера, за прикладом італійських колег", - розповіла Євгенія Амеліна.

За її словами, усі ці новинки в рамках "Бібліомісту" сприяли тому, що відвідуваність модернізованих бібліотек подекуди зросла на 30%.

Книгосховища.

Попри всі інновації та технічні новинки, ключовим об'єктом у кожній бібліотеці залишається книжка. І з цим в Україні серйозні проблеми.

За словами Ірини Шевченко, президента бібліотечної агоссоціації в 2013 році на державну програму "Українська книга", яка мала б забезпечувати поповнення бібліотек, не виділили жодної гривні. Як і на програму "Бібліотека ХХI", в рамках якої книжки мали б оцифровувати і викладати в мережу.

Минулого року на придбання нових книжок для бібліотек також не знайшли грошей, розповів член правління асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів Ігор Степурин.

За його словами, бібліотека перестає виконувати свою функцію, якщо не поповнюється принаймні рік. Це особливо важливо в умовах, коли нині книжка із товару масового вжитку перетворюється на товар, який через високу вартість не кожен може придбати.

"Але якщо нових книг у бібліотеці немає, то природно, що читач туди не піде. Книги радянських часів вже нікому непотрібні, і за таких умов бібліотеки перетворюються на книгосховища, а не культурні центри", - сказав Ігор Степурин.

"Ми більше не можемо орієнтувати сучасного читача на "Молоду гвардію" чи "Як гартувалася сталь". Зараз сучасне життя, люди хочуть сучасної книги", - погоджується Ірина Шевченко.

"Бідні люди завжди будуть. І владі потрібно розуміти, що вони потребують не лише в холод тепла, в голод юшки, а й книжки у бібліотеці — це нормально", - каже президент бібліотечної асоціації.

Див: Роман Лебедь BBC Україна

 http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2013/04/130404_libraries_ukraine_rl.shtml