.jpeg)
Бібліотечний тиждень
Якщо ви запитаєте,-"Чим розрадити себе? Відповідаємо: піснею". Дійсно, вечір авторської пісні Юрія Філіпова й Олексія Родівіліна був такою розрадою для багатьох відвідувачів бібліотеки на Шевченка.
А повишивати стрічками. Не вмієте? Наталія Левченко навчить вас.
Пограйте у настільну інтелектуальну гру, відвідайте виставку виробів наших дивовижних майстринь і придбайте щось собі цікавеньке.
Не хочете? Тоді у кіно. Перегляд фільму французького кінорежисера Франсуа Трюффо «Чотириста ударів» викликав шквал емоцій і думок. Антуан схожий на усіх підлітків. Але його батьки роз'їхалися і він, намагаючись жити самостійно, потрапляє... у колонію для малолітніх злочинців. Лише жадання свободи штовхає його на втечу, і він спрямовується до моря, якого ніколи не бачив.
Подивилися, обговорили й чаювання було доречним, бо так не хотілося йти додому.
І це не хочете? Тоді тільки малювання. Школа акварелі Анастасії Пустовойтенко навчить вас мріяти, а дві Катерини: Колісник і Молчанова запропонують арт терапевтичні вправи.
А книжки? Бібліотекарки відділу абонемента знайдуть чим вас здивувати. Вважаєте, що читання паперової книжки вже не сучасно? Та, будь ласка. Ми знайдемо для Вас електронний варіант або аудіо книгу.
Пам’ятайте: ми завжди поруч і чекаємо на вас шість днів на тиждень.
Пишите lib.dndz@ukr.net
Телефонуйте 068 428 80 38
Ваша бібліотека на Шевченка!
неділя, 24 липня 2022 р.
Навички 4К: креативність, критичне мислення, колаборація та комунікація
Щоб бути конкурентними у сучасному світі, нам уже з дитинства важливо розвивати саме ті навички, які матимуть попит у майбутньому 🎯
Недостатньо просто вивчати шкільні предмети. Учні повинні розуміти, як застосувати знання в реальному світі, як вони впливають на вибір їхніх майбутніх професій та як це пов’язано з успіхом. Продемонструвати hard skills і застосовувати їх на практиці допомагають ключові навички: 4К (креативність, критичне мислення, колаборація та комунікація).☝️
Такі навички є універсальними, а отже корисними незалежно від виду діяльності. Про те, як ефективно застосовувати модель 4К на практиці, ми й поговоримо під час вебінару.
👩💻 Його авторка — Анна Антонова, психологиня-консультантка, сертифікована тренерка та менторка Unique School.Корисно не лише вчителям а й бібліотекарям. Багато практичних вправ.
Запис вебінару тут:
пʼятниця, 22 липня 2022 р.
У бібліотеці на Шевченка стартував новий проект “Lib:продовження”
Проєкт БФ "Бібліотечна країна" підтриманий програмою Black Sea Trust фонду German Marshall Fund розрахований на бібліотечних лідерів та лідерок, які:
- продовжили роботу в евакуації;
- переформатували свою діяльність внаслідок руйнування закладу;
- організували переміщення своїх бібліотечних закладів;
- з тимчасово окупованих територій;
- вмотивовані лишатися та працювати в Україні.
.jpg)
Щоб підтримати успішних бібліотечних лідерів та лідерок з Київської, Чернігівської, Сумської, Житомирської, Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської, Одеської, Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської областей у продовженні своєї справи та забезпеченні сталості у галузі та професії, команда проєкту відбрала 30 учасників та учасниць для роботи у відновлювальному курсі, що триватиме з 20.07.2022 по 31.12.2022.
Проєкт надасть підтримку віддаленого координаційного центру з метою:
- продовження професійного розвитку в бібліотечній галузі;
- фахової юридичної та психологічної підтримки;
- напрацювання навичок сталості;
- втілення розвиткових задач;
- набуття закладами міжнародного партнерства.
Робота координаційного центру триватиме 6 місяців в онлайн форматі. Під час реалізації проєкту бібліотечні працівники отримають можливості спілкування та обміну досвідом, підвищать рівень навичок проєктної діяльності та фандрейзингових кампаній.
четвер, 21 липня 2022 р.
Олена Теліга: Україна Incognita
Українська патріотка, діячка ОУН, поетеса, яку часто називають другою Лесею Українкою.
Народження: 21 липня 1906 р
Справжнє ім’я: Олена Іванівна Шовгенева (Шовгенова)
Освіта: Історико-філологічне відділення Українського педагогічного інституту в Празі.
Діяльність: поетеса, редакторка, літературна критикеса, громадська діячка
Літературне об’єднання: «Празька школа»
Збірки: «Душа на сторожі», 1946; «Прапори духа», 1947; «На чужині», 1947; «Олена Теліга», 1977 (всі видані посмертно). За все своє коротке життя вона написала близько 30 віршів, але кожен з яких просто дивовижний.
Мова: Добре знала французьку і німецьку, українську та російську.
Гасло: «Велич культури і сила нації будується мистецтвом і війною»
Кохання: Михайло Теліга-музикант(бандурист). Друзі потім скажуть: «Вона померла за ідею, її чоловік за неї»
В товаристві привертала увагу природним шармом (колись за це її порівнюватимуть із актрисою Гретою Гарбо) та манерою бесіди. «Інші жінки майже завжди її критикували, а нецікавих жінок інші жінки не критикують», — зауважував у спогадах Станіслав Гординський.
Особливою пристрастю Теліги були капелюшки. Після придбання чергового головного убору вона фотографувалася, знімки підписувала фразами типу «Я і мій новий чорний капелюшок»
Останній автограф: У камері №34 київського гестапо залишився останній автограф Теліги. На сірій стіні камери вона видряпала український герб і фразу «Тут сиділа і звідси йде на розстріл О. Теліга».
У віці 35 років 21 лютого 1942 р. Олена Теліга була розстріляна у Бабиному Яру разом з чоловіком і соратниками.
понеділок, 18 липня 2022 р.
Голос як Божий дар
Марія Гончар - майстер художнього читання українського поетичного слова
«Її читання української поезії, класичної й новочасної, - це високе мистецтво і водночас висока культуротворча місія!»
Марія Олександрівна Гончар – витончена фотохудожниця-природолюб, активна учасниця літературно-мистецького життя тієї частини України, де українство нелегко долає історичні стереотипи меншовартісності й українофобію, просвітителька, блогерка, лауреатка чисельних конкурсів, фестивалів, творчих акцій, учасниця багатьох творчих проєктів «Сила слова та музики», «Кам’янська поетична раптівка», Всеукраїнський фестиваль сучасної поезії «Материк», активна учасниця міських літературних і бібліотечних акцій.
«Творчість пані Марії Гончар – промовисте явище в сучасному культурному розвитку українського літературного слова. Мисткиня демонструє високий естетичний смак у селекції творів, майстерне акторське виконання, індивідуальний підбір образів та інтер’єрних фонових елементів, що використовуються у відеосюжетах. А промовисті внутрішні переживання кожної строфи – викликають природну емпатію у слухача. Безсумнівно, за обраними для читання пані Марією віршами, можна укладати антологію чи хрестоматію, приміром, 500 кращих поезій України.
Відеороботи знаходять щирий відгук не лише по всій Україні, а і за її межами. Цьому результату передує постійна копітка праця: опрацювання великої кількості матеріалу, спілкування з однодумцями, огляд нових персоналій у творчих осередках та їх надбань і безпосереднє втілення ідеї, що вимагає технічних навичок та неабияких вмінь.
Цифрова поезія (відео та аудіо) один із найліпших прикладів популяризації українського слова, мови, вкрай дієвий спосіб привернення уваги до краси і неосяжної глибини рядка. В нинішніх реаліях пані Марія декламує для проєкту антології мілітарної української поезії, і ці записи не можуть залишити байдужим нікого, хто належить серцем до своєї землі. Сила, сміливість і стійкість молодої декламаторки до життєвих випробувань викликає непідробне захоплення та повагу, мабуть, тому твори у її виконанні такі чуттєві, проникливі та щемливі, і мають навіть терапевтичний ефект для поціновувачів сили слова. Така талановита праця – гідній здобуток нашого сьогодення».
(Юлія Купіч,
членкиня Національної спілки письменників України)
«Марія Гончар – феномен загальноукраїнського
масштабу, майстер художнього читання українського поетичного слова найвищого
класу! Вона вміло підбирає високохудожні поетичні твори, репрезентуючи слухачам
зразки ліричної, громадянської і філософської поезії. Її манера читання –
органічна, витончена, драматична, переконлива й дуже щира. Читаючи, наприклад,
поезії Івана Франка або шістдесятника Василя Симоненка, – вона дуже тонко
відчуває й передає епоху того або іншого письменника, водночас – уміє надати
творові максимально актуального звучання.
До неї горнуться талановиті українські поети-сучасники, маючи в її особі непомильного поціновувача їхньої творчості й водночас – найкращого популяризатора, справді талановитого небайдужого слова. Ті аудіо-та відеокліпи, які творить Марія – прекрасний високомайстерний зразок режисури, відеооператорської роботи та наповнення музикою, це справді поетичні моновистави! На цих зразках можна й треба виховувати, прищеплюючи високі естетичні смаки й патріотичну громадянську позицію, школярів, студентів та аудиторію без вікових обмежень.
(Зиновій Суходуб,письменник, Заслужений журналіст України, м. Львів)
«Її поезії, безперечно, повинні зберегтися в скарбниці української літературно-мовної спадщини сакральної та багатогранної творчості, на якій будуть вчитись митці, студенти та учні. Тому що це дивовижжя неабиякого божественного, особистісного таланту, розквітлого в сучасній літературі, музиці, культурі. Кожен, хто хоче то знайшов і знайде своє, яке спасало й спасатиме душі. Не давало і не дасть пропасти і вчинити щось недобре в безтямі жалів та бід.
Вона підтримує славу поетів-класиків, не даючи канути в забуття їхні геніальні твори. Чари образної поезії, музики, природи її духовна та й, чого гріха таїти, жіноча краса зачаровували.
Марія Гончар підіймає пласт творчості сучасних поетів та письменників і часто одухотворяє їх. Спасибі за монолог «Шипшинові квіти» з моєї збірки «На вишиванім крилі».
Саме поетичні монологи, моновистави є феєрією української духовної краси нашого народу. І останнє, але важливе, її творами заслуховувались воїни у митях відпочинку між боями. Особисто, як волонтер і батько воїна, це бачив.
(Василь Лапчинський, директор школи,
письменник, волонтер, м.Коломия)
Марія Гончар має велику онлайн аудиторію по всьому світові, що нараховує близько 7 000 читачів і слухачів.
19 лютого 2019 р. Марія створила власний ютуб канал, де публікує відеочитання класиків і сучасників української поезії.
Записано та опубліковано близька 200 відео. Канал має 1,500 тис. підписників та 84 456 переглядів.
У 2022 році Марія Гончар долучилася до надважливого проєкту - антології мілітарної української поезії «In principio erat Verbum» – Україна: поезія часу війни» (Володимир Тимчук - укладач, відповідальний редактор; офіцер ЗСУ, підполковник, поет, викладач)
Щодня публікує аудіозапис із хештегом #на_початку_було_слово_Україна. Зараз триває опрацювання більше сотні поезій, організовується переклад віршів різними мовами світу та створюються ілюстрації до збірки.
ЇЇ сторінка на фейсбуці має 6 250 прихильників її творчості. Вона залюбки зустрічається з читачами:
25.09.2021 поетичний вечір у Центральній міській бібліотеці ім.Т.Г. Шевченка м.Кам’янське (поети - Сергій Злючий, Михайло Яровий, Андрій Енбулатов, Світлана Кмита, декламаторка - Марія Гончар)
10.11.2021 «Кам'янська поетична раптівка» до Дня української писемності та мови.
22.03.2022 Поетична зустріч із Сергієм Злючим і Марією Гончар у Центральній міській бібліотеці ім.Т.Г. Шевченка м.Кам’янське на підтримку ЗСУ
05.05.2022 «Мюнхен – Кам’янське»: патріотична година зі студентами металургійного коледжу (Центральна міська бібліотека, літератори – Сергій Злючий, Марія Дружко, Євгенія Яворська, Світлана Кмита; музиканти – Лілія Заславська, декламаторка – Марія Гончар)
17.05.2022 захід «Сила музики та слова» (фортепіано – Лілія Заславська, декламація – Марія Гончар)
23.05.2022 захід «Лірика від класики до сучасності» (фортепіано – Лілія Заславська, декламація – Марія Гончар)
«Її читання, подача інформації, вібрації, зовнішній вигляд, тон, - це як церковний дзвін: лікує, зцілює, надихає» (Світлана Кас'яненко, дитяча письменниця, поет-пісняр)
5.17.05.2022 захід “Сила музики та слова” (фортепіано Лілія Заславська, декламація Марія Гончар)
 |
23.05.2022 захід “Лірика від класики до сучасності” (фортепіано Лілія Заславська, декламація Марія Гончар)
 |
«Її читання, подача інформації, вібрації, зовнішній вигляд, тон, - це як церковний дзвін: лікує, зцілює, надихає» (Svetlana Kasyanenko)
Марія Гончар про себе
«Читаю поезії - захоплення зі школи. Вірші не пишу. Декламую те, що до серця - людям відгукується. Декілька відзнак навіть є. Чесно: приємно.
Так і живемо. Кого цікавлять лише читання - прошу сюди:
https://youtube.com/.../%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F%D0... Ще одна любов - природа. Сидіти під деревом в цілющій тиші - моє.
Ходити і клацати телефоном на небо, квіточки й листочки - о, так!..
Іноді з’являються дописи про здоров’я. Це тому, що маю довгу історію боротьби з онкологією 4 стадії та всіма наслідковими «приємностями». Була трансплантація кісткового мозку, нині - у ремісії.
З вірою…
…і з вдячністю всім, хто підтримує та озивається добрим словом!
Ціную. Шлю світло.
Будемо жити. Будемо творити. Будемо!
"Поезією Марія захопилася ще зі шкільних років. У гімназії №39, де вона вчилася, була вчителька зарубіжної літератури Світлана Терейковська. «Її уроки для мене були маленьким дивом. Ця людина має в очах цілий Всесвіт, а в душі – яскраве сонце!», – згадує про неї Марія Гончар. Учителька завжди організовувала для учнів щось цікавеньке: літературні конкурси, театралізовані читання, тематичні вечори, вистави тощо. І саме пані Світлана закохала свою ученицю в поетичне слово.
Здавалося, все було добре. Марія старанно вчилася, готувалася до вступу в університет, мріючи бути перекладачем. Однак у випускному класі помітила в собі деякі зміни: слабкість, підвищену температуру, частіше хотілося відпочити… Але все це дівчина списувала на звичайну втому, адже – одинадцятий клас: оцінки, іспити, випускний вечір, хвилювання.
А вже навчаючись у Дніпродзержинському державному технічному університеті, свою дипломну роботу Марія писала на лікарняному ліжку, без змоги самостійно пересуватися… «Це зі мною зробила лімфома Ходжкіна 4В-стадії.
Утім, Марія змогла на «відмінно» захистити дві дипломні роботи і завдяки лікарям, колосальній підтримці близьких і потужній жазі до життя встала з інвалідного візка та досягла ремісії.
«Усі ми завжди кудись поспішаємо. В мене ще не відросло волосся після хіміотерапії, а мені вже кортіло бігти на роботу та реалізовувати себе!.. Після університету я жила життям звичайної української дівчини: робота в галузі освіти, коханий чоловік, родина, подруги та нові знайомства з цікавими людьми, – розповідає Марія Гончар. – Приємним подарунком долі стало знайомство з Сергієм Злючим – українським письменником, активним громадським діячем і просто надзвичайно цікавою людиною. Спілкування з ним остаточно ствердило в мені бажання популяризувати українські вірші».
Так і народилася ідея знімати відеочитання. Марія з головою занурилась в українську поезію – захоплювалася як класиками, так і сучасниками. За рік зробила понад 70 відео. Озвучила вірші Олени Теліги, Василя Симоненка, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Оксани Пахльовської, Сергія Жадана, Юрія Іздрика, Анатолія Кичинського, Сергія Злючого, Наталки Фурси, Юрія Андруховича, Богдана Томенчука, раннього Тичини і Рильського та багатьох-багатьох інших.
Поезія із вуст Марії не залишилася непоміченою. Спочатку на неї звернули увагу знайомі, учні і колеги. А потім на цей вогник почали підтягуватися і зовсім незнайомі слухачі, які просто люблять українську поезію. Зацікавилися Марією й самі автори.
Життя закипіло. Та Марія знову відчула в собі вже знайомі зміни: втому, роздратованість, температуру… Наприкінці 2018 року в неї стався рецидив. Дівчина вимушена була покинути роботу, щоб розпочати боротьбу з лімфомою вдруге.
«У перервах між хіміотерапіями вона декламує. Вона отримує величезне задоволення та радість від того, що поетичне слово в її виконанні торкається людських сердець!.. Слухачів більшає – радість росте! А коли до рук потрапляють перші нагороди в поетичних конкурсах, то здається, що за спиною дійсно виросли крила!», – говорить Марія. І навіть після пересадку кісткового мозку, вона продовжує створювати маленькі відео шедеври."
Юлія Бережко-Камінська, українська письменниця і журналістка, членкиня Національної спілки письменників України. Секретарка Національної спілки письменників України по роботі з молодими авторами.
Дипломи, премії, нагороди
2020 рік
Лауреатка Всеукраїнського конкуру відеопоезій оголошеного Кабінетом молодого автора Національної спілки письменників України та Міжнародним родинним благодійним культурно-науковим фонд ім. Миколи Лисенка.
На розгляд членів журі надійшло понад 60 заявок із багатьох областей України і навіть від української діаспори.
В номінації «Найкраще декламування твору іншого автора» перемогла Марія Гончар із Кам’янського.
Усіх членів журі вразило, як душевно, сильно і проникливо вона вміє доносити поетичне слово сучасних авторів. Своїм виконанням Марія одухотворяє вірші і наближає їх до читачів. А дивляться відео цієї дівчини тисячі людей, зокрема, молодь.
Лауреатка 1-ї премії Міжнародного фестивалю – конкурсу «Єднаймо світ»
Лауреатка Міжнародного онлайн фестивалю Україна – Грузія 2020. В номінації «Слова душі».
Перемога у флешмобі від Центральної бібліотеки Солом'янки до Дня народження Ліни Костенко (90 років).
2021 рік
25 червня 2021 р.в межах Х Книжкового Арсеналу відбувся показ та нагородження фіналістів конкурсу відеопоезій «До слова: витіснене покоління» від CYCLOP.
Загалом у конкурсі взяли участь 45 відеоробіт на вірші поетів та поеток «витісненого покоління» з різних куточків України. Роботи надсилали з Дрогобича, Івано-Франківська, Ірпеня, Калуша, Кам’янського, Києва, Коломиї, Львова, с. Глещави, смт. Коцюбинського, смт. Любешова, смт. Новотроїцького, Тернополя, Трускавця, Харкова та Черкас.
Журі обрали 12 найкращих, що увійшли до короткого списку:
Серед них наша Марія Гончар «І знов нестерпно тихо настає..» (на вірш Григорія Чубая).
Травень - взяла участь у конкурсі КРУТЕЗНО
КРУТЕЗНО – перший всеукраїнський конкурс літкастів (літературних подкастів) для популяризації читання та впровадження нових форматів у гуманітарній освіті.
Її літкаст за твором «Різдво» Богдана-Ігоря Антонича прийнято на розгляд журі конкурсу КрутеЗНО.
Червень – увійшла до числа фіналістів Відкритого патріотичного фестивалю-конкурсу «Народ-герой героїв появляє» (від Київського університету імені Бориса Грінченка), номінація «Художнє слово».
Марія Гончар також продовжує реалізовувати нові задуми, наприклад, у творчому доробку вже з'явилися декламації не тільки українською мовою, а й польською.
Чеслав Мілош у перекладі поета і перекладача Сергія Злючого:
Сергій Жадан (польською мовою):
Євгенія
Юрченко, поетеса, прозаїк, завідувач відділом мистецтва Житомирської обласної
бібліотеки для юнацтва (м. Житомир)
Пані Марія — талановитий декламатор. Вона
тонко відчуває поетичне слово. Інтонація, наголоси, акценти, музичний супровід
— все гармонійно підібране.
Серйозний підхід і до вибору творів.
Її відеочитання поезії Ліни Костенко, Василя Стуса, Миколи Вінграновського, Лесі Українки, Івана Франка можна і слід використовувати на уроках української літератури у навчальних закладах.
Своєю творчістю Маріє Гончар не тільки популяризує українську мову, літературу, культуру, а й надихає створювати щось нове.
Марія Гончар бажаний гість на різних літературних заходах, у бібліотеках та навчальних закладах.
У цей тривожний час її невтомна праця дарує снагу на боротьбу, дає можливість читачам, хоча б трохи відпочити і переключитися, поновити енергоресурс, завдяки лікувальній силі слова, музики, краси.
Анатолій Тягур, підприємець, співавтор коміксу «Укрмен» (м. Київ)
Марія Гончар – одна із унікальних українок,
якими наша країна може пишатися. Завдяки декламуванням Марії, величезна
кількість людей починають спілкуватися українською, цікавитись літературою,
історією. Люди залюбки слухають прекрасний, ніжний голос Марії. Наповнюються
різноманітними, переважно світлими та добрими емоціями, починають усвідомлювати
глибину написаного видатними українськими митцями. Люди відчувають свою
приналежність і гордість за свою країну. Нам неймовірно пощастило, що Марія Гончар,
така самобутня та обдарована, така світла та щира, така талановита українка, не
дивлячись на свою життєву історію, продовжує дарувати нам свій голос, своє
світло та свій талант.
Це безцінний скарб, за який, я особисто, безмежно вдячний.
Тетяна Мітяєва, письменниця (с. Гостомель, Київська обл.)
«У темні часи найбільше видно світлих людей» -
Эрих Марія Ремарк. Саме такою талановитою, світлою людиною з прекрасним тілом і
душею є чудова українка, аматор художнього слова Марія Гончар. Вона не тільки
красива душею, але ще й сильна духом. Це людина, яка вміє знаходити сили, щоб
піднятися над життєвими труднощами і продовжувати світити. Світити своєю
творчістю, своїм талантом. Завдяки їй українці, які не байдужі до української
поезії, мають можливість насолоджуватися віршами відомих письменників, як минулого,
так і сьогодення України. На своєму ютуб-каналі вона вміло популяризує
творчість Ліни Костенко, Лесі Українки, Миколи Вінграновського, Олени Теліги,
Анатолія Кичинського та інших авторів.
Це їй вдається тому, що вона в своїй творчості справжня.
Валентина Карлаш, вчитель української мови та літератури (м.Дніпро)
Марієчко, з позиції педагога, Вашою творчою
діяльністю має зацікавитися МОН, бо це популяризація не лише поезії, а й мови.
Ваше просвітництво таке багатогранне, а зараз іще і в поєднанні з музикою.
Ваші поетичні монологи, а іноді й моновистави, це справжній скарб для вчителя, школярів та й студентів ВНЗ.
Ігор Куравський, підприємець (штат Іллінойс, США)
Дуже ніжно і чуттєво..про складні речі -
просто..: міміка, жестикуляція, тембр, наголос… І то все на одному личку…
Ігор Растівський, поет, музикант (м. Біла Церква, Київська обл.)
Марія Гончар – це щось незбагненно осліплююче.
Я був ошелешений, коли вперше почув, як вона декламує.
У виконанні Марії поезія стає ще більш еталонною, набуває кольорів, звуків, сенсів (які почасти незримі, коли ти читаєш вірш про себе).
Завдяки Марії наша поезія стала впорядкованою, багатшою. Щирістю струмує кожен рядок, прочитаний цією мужньою і талановитою жінкою.
Не можливо не відчути струмені того сонця, якими Марія живить нас у цей тривожний час. Як же важливо нині популяризувати оте сокровенне, життєдайне і магічне слово.
Як же важливо відчувати тепло і чар того серця, що змогло обрати ритм, який лунає в унісон з нашими кроками і почуттями.
Марія Гончар змогла обрамити нашу поезію в той формат, де вона (поезія) відчувається не тільки цілісно, а ще й особливо щемно.
Мені здається, що це те універсальне ядро краси і правди, якого нам колись так не вистачало.
Оксана Заєць, поетка, художник (уродженка Рівненщини, проживає у Празі)
Голос як Божий дар!
Можна бути хорошим поетом, але не володіти
мистецтвом декламування, умінням доносити власне слово до слухача. Так буває. У
цьому випадку поезія робиться прісною, вона не викликає емоцій, не утримує
увагу слухачів. Адже поезія – це емоція, це стан, це політ. І щоб цей стан
передати, його треба відчути, інакше це не працює. Щоб слово когось зачепило,
ним треба вміти смакувати!
Господь цю тендітну дівчину наділив великим талантом. Вона вміє відчувати автора! Більше того, у неї своє бачення написаного, якась своя невловима філософія, мудрість життя, яка озвучується неймовірним голосом!
Недаремно колись люди вчилися ораторському мистецтву! Вміти переконувати - це свого роду зброя! І ось зараз, коли кожен українець робить, що може для перемоги над московською нечистю, Марія бореться і переконує словом. Поетичне слово у її виконанні знаходить відгук, воно вібрує, воно живе!
Вона дуже глибоко проживає вірші, емоційність виконання щира і природна, така, що повністю захоплює слухача. І слухач йде за нею, проживає разом з нею, кохає і ненавидить разом з Марічкою!
Лариса Вагилевич, авторка, поетка, керівник літературної майстерні, учасниця творчого об'єднання «Молоді автори України» (м.Івано-Франківськ)
Читати з любов'ю. І заворожувати словом. Саме
так творить унікальна Марія Гончар. Завдяки її пронизливому голосу, зм'якшеним
інтонаціям, вдалим акцентам поезія стає пластичною, об'ємною, живою.
Дякуючи особливому дару декламаторки - цілитись словом у серце, з українською поезією знайомиться все ширша авдиторія. Поезії сучасників і класиків стають символом, візією, проявленим словом.
Впевнена, що у Марії важлива культурна і стратегічна місія.
І вона однозначно переможець на полі битви за автентичний контент, за українського читача.
Тетяна Нємцева, авторка поетичної збірки «Мій світ» та етно-фотографиня (м. Болехів)
Поезія – це передусім про звучання. Приміром,
звук трембіти у гірських околицях чутно по-різному: на полонинах, де відкритий
простір, він один; у підніжжях лісів, де відбувається резонанс із деревами,
зовсім інший. А ще ця мелодія неоднаково віддзеркалюється у серцях: пастуха,
який виводить хмаринки овечих отар; туристів, які зустрічають амарантовий захід
сонця; поводирів, для котрих гірські схили нагадують домівку.
Описану вище асоціацію сколихнула у моїх роздумах масштабна та різностороння творчість Марії Гончар. Адже її прочитання поезій щемке, потужне, безпрецедентно унікальне, сповнене просвітів глибокодумних павз і цілющих роздумів.
Сергій Злючий, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Осип Маковей, Марта Борова, Максим Рильський, Володимир Тимчук, Марія Грицан, Юрій Іздрик, Сергій Жадан – це такий напрочуд лаконічний перелік з безлічі авторів, поезії яких декламує пані Марія. Вона є тим транслятором, який оприявнює своїм голосом спадок поколінь. А особливо хотілось би виокремити поезію шістдесятників: у злитті з її тембром голосу вона набуває ще більшої актуальності, торкається мембрани душі й заохочує відкрити для себе нових авторів.
Наостанок зауважу, що в часи війни Марія Гончар не переставала підтримувати кожного з нас такою тонкою субстанцією як слово. Художня фіксація її переживань перегукувалася із бурхливою емоційною палітрою тисячі українців. Її передовою стали вірші, в котрих ракетами зруйновані міста України, пронизані макоцвітними квітами та любистком листи до солдат ЗСУ, журливе чекання матерів, волосся яких посріблив туман сивини, а очі – застилають грона кришталевих сліз, крізь оптику яких світ виглядає по-іншому.
Та водночас її голос для мільйонів із нас колосально натхненний: він дає стимул рухатися далі й не впускати колючі гілки апатії у серця. Закочувати рукави й плести сітки, ліпити вареники з мереживними крайчиками, писати вірші, дихати, відчувати, проявляти стоїцизм і незламність.
Також про життя і літературну діяльність Марія говорила з Танею Нємцевою в інтерв’ю від 13 жовтня 2020 року «Звучання віршів як голограма її душі: усе про творчість Марії Гончар»:
https://rozmova.wordpress.com/2020/12/02/mariya-honchar/
Ірина Каспрук, поетеса (м. Львів)
У час, коли хочеться сховатися від усього
світу, прихисток дає Слово.
У час, коли довго не гояться душевні рани,
лікує Слово.
У час, коли хочеться стрибати до небес, дарує
легкість Слово.
Чуттєве декламування віршів Марією Гончар торкається душі і дає їй те, що потрібно саме у цей момент. Проживання кожного слова, ніжний голос, глибина поглядів, вишукані образи - усе це складається, мов пазли, в чуттєвих відео- та аудіопоезіях пані Марії.
Сергій Злючий, член Національної спілки письменників України, АУП (м.Кам'янське)
Хочу відзначити високий смак у відбиранні
літературного матеріалу, вірність Українському Слову, чистоту і прозорість
інтонацій її декламації.
Ксенія Бондаренко (м. Одеса)
Ви - неймовірна. Як художник володіє пензлем,
Ви володієте словом. Це - мистецтво, це- стан душі, це - сила. Дякую Вам!
Творчого натхнення!
Надзвичайний голос, геніальне відчуття кожного
слова
Наталія Олійник, авторка (Черкащина)
Я би Вас і дорослим і дітям показувала (що,
власне, і роблю), бо дивитися і чути будь-яку річ у Вашому виконанні -
естетичне задоволення! Природа і гармонія. Саме те, що потрібно, аби закохатися
в поезію і почати сприймати її, чути і відчувати.
Хлипавка Галина, кандидат педагогічних наук Розкішне прочитання української поезії! Це справжнє мистецтво! Це місія – красива, благородна, важлива!
Богдан-Олег Горобчук, поет, куратор мистецьких проєктів
Ти робиш велику справу! Навіть унікальну, я би
додав.
Михайло Жайворон, член НСПУ, заслужений журналіст України, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС (м. Житомир)
Це не просто прочитання тексту, а зазирання у душу кожного, кому хоч раз довелося слухати її ніжний і водночас потужний, проникливий голос.
Вірші у її виконанні торкаються серця та залишають незабутні враження. Бо поезія, яку вона обирає для декламування, є зрілою, здебільшого довершеною, високохудожньою. А це неабияк важливо сьогодні, у час відстоювання української мови, її захисту та розвою на теренах нашої держави, цивілізаційного протистояння і взаємопроникнення культур. До того ж, вивчення віршів напам’ять та декламування – один із найефективніших способів засвоєння літературної мови на високому рівні.
У її записнику вже багато віршів, на які має намір зняти відео:Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Микола Вінграновський, Максим Рильський, Василь Симоненко, Олег Ольжич, Олександр Олесь, Олена Теліга, Ігор Римарук, Ліна Костенко, Наталка Поклад, Юрій Андрухович, Анатолій Кичинський, Ігор Павлюк, Богдан Томенчук, Петро Сорока, Євген Плужник, Сергій Злючий, Наталка Фурса, Юлія Бережко-Камінська, – це далеко не весь перелік з безлічі авторів, поезії яких декламує Марія Гончар, що також є свідченням тонкого смаку та щирості емоцій, її невгасимого ентузіазму у популяризації сучасної української поезії, гідної своєї високої місії у світовому літературному процесі.
У її поетичному «репертуарі» – твори сучасних українських авторів, про які замовчує літературна критика або ж вони поки що знаходяться «у тіні».
Наприкінці кожного місяця на сторінці Марії Гончар можна віднайти добірки читань, як от за червень:
Ліна Костенко «Буває, часом сліпну від краси…»
Богдан Ігор-Антонич
Юрій Іздрик
Ганна Осадко
Ліна Костенко «Життя, як річку не перейдеш вбрід…»
Оксана Заєць
Олег Ольжич
Леонід Талалай
Наталія Писаренко
Анатолій Кичинський
https://youtube.com/shorts/EnvRAHaoIKY?feature=share
Вікторія Шевель
Василь Симоненко «Лебеді материнства»
Сергій Злючий
Ліна Костенко «Ще вчора була я висока, як вежа…»
https://youtube.com/shorts/gh63HCyrhuo?feature=share
Наталія Скосарева
Юрій Покальчук
Богдан Гасюк
Леся Українка
Євгенія Юрченко
Окрім естетичної цінності від почутих віршів, щоразу полонять серце детально продумані образи. Безумовно, ця богемна вишуканість посилює візуальне сприйняття. «Читаючи вірш, – зізнається вона, – в уяві візуалізується не лише його сюжет, а й образ, у якому хочеться продекламувати цю поезію. Завжди радію, якщо вдається гармонійно поєднати картинку зі змістом і, як завжди, прагну до кращого результату!».
Вслухаючись в інтерпретацію тексту Марією Гончар, мимоволі знаходиш схожість із огранюванням дорогоцінного каменю, котре делікатно посилює його первозданну красу. Але поезія – не камінь, не просто літери на папері, а щось більш значуще, метафізичне, непідвладне часові. Чуттєвість її декламування нагадує бутон квітки, який все більше розкривається, слово за словом. Та цей своєрідний посил до читачів відчувається не лише у словах, а й у жестах і поглядах.
Є лише один спосіб написати слово і безліч способів – його промовити. І все – через інтонації. Правильне чи неправильне інтонування може повністю змінити зміст сказаного. Інтонація – важливий елемент культури мовлення, якому М.Гончар приділяє особливу увагу не лише під час декламування, а й у повсякденному житті. «У кожного своя пустеля і свої міражі», – ці слова Ліни Костенко по-особливому звучать з уст Марії. Бо у її житті було чимало випробувань, але вона справді вдячна Богові за кожну сторінку свого життя. Звісно, поезією можна молитися. Головне – щирість.
Достовірно передати почуття іншої людини через вірш – дуже важко, втілити це у молодому віці – непросто, але популярність Марії Гончар у соціальних мережах (наразі на її сторінку в YouTube вже підписалося півтора тисячі користувачів) свідчить: інтерес до літератури є, і це слід підтримувати».
четвер, 7 липня 2022 р.
Місяць британського кіно
Як це віддати наказ, знаючи, що прирік на загибель своїх солдатів? Як переконати громадян своєї країни протистояти диктатору, що з'їхав з глузду, і його величезній армії? Чи варто вести переговори з окупантами?
Днями в клубі шанувальників кіно дивилия та обговорювали фільм «Темні часи»
Фільм «Темні часи» покриває один місяць – травень 1940 – від приходу Черчилля на посаду, до славнозвісної операції «Динамо». Автори стрічки спеціально обрали період, коли вирішувалася доля прем’єра та Великобританії.
Гострий язик Черчилля вкупі зі стратегічним мисленням, непохитністю і вродженою холоднокровністю - це те, що допомогло британцям пережити систематичні бомбардування, період голоду і страху, а також другу світову.
На момент входження на посаду прем'єр-міністра Уїнстон розміняв шостий десяток, його репутація була не з кращих. Прямолінійність, жорсткість вихідця з аристократичного роду оточуючи не оцінили, одні лихословили за спиною політика, інші відверто побоювалися і трималися на відстані. Можливо, в мирний час Уїнстону не вручили б повноваження високопоставленої особи, але темні часи надзвичайного і тяжкого становища зажадали від англійців рішучих заходів.
Черчилль був впертим стариганем, що лукавив, легко переходив на крик та образи і міняв партії, як рукавички. Одним словом – був цинічним політиком з девізом: «Хто не змінює свою думку, не змінює нічого». Через його гострий язик, непередбачуваність та підозрілість Вінстона боялися всі, включаючи короля. Але саме людина такої вдачі стала ідеальним лідером у воєнний час, коли потрібно мати сильний дух та не боятися відповідальності.
Фільм пересипано крилатими фразами Черчилля.
«Ми підемо до кінця, ми будемо битися у Франції, ми будемо битися на морях і в океанах, ми будемо битися зі впевненістю, що зростає і зростальною силою у повітрі, ми будемо захищати наш острів, чого б це нам не коштувало, ми будемо битися на березі, ми будемо битися на посадкових майданчиках, ми будемо битися у полях і на вулицях, ми будемо битися в горах, ми ніколи не здамося», — ці слова, із географічним корегуванням актуальні нині для українців.
Ну що, дивимось онлайн безплатно "Темні часи" 2018 р. українською мовою в HD 720 якості?https://kinovezha.com/535-temni-chasy.html
.png)