Орден Усмішки - спочатку польська, а потім міжнародна нагорода, що присуджується відомим людям, які приносять дітям радість. Нагорода була заснована польським журналом «Kurier Polski» в 1968 році. А через 11 років, у 1979 році, Орден набув статусу міжнародного рішенням Генерального секретаря ООН.
Орденом нагороджуються найпопулярніші серед дітей дорослі. Діти називають своїх кандидатів, і в перший день весни міжнародне журі оголошує кавалерів «Ордену Усмішки», а в останній день осені відбувається вручення Нагороди. Лицарів ордена обирають в результаті великого обговорення і голосування в школах і ліцеях Польщі.
До комісії (капітулу) входять 60 чоловік-представників держав: Польща, Великобританія, Аргентина, Австралія, Білорусь, Бельгія, Франція, Ізраїль, Канада, Німеччина, Росія, Туніс, Україна, США, Угорщина, Італія , Румунія, Литва, Чехія, Азербайджан, Грузія, Вірменія, Японія, Сербія. Більшість з них - громадяни Польщі.
Є одна незвичайна вимога до лауреатів: перед врученням нагороди кожен з них повинен випити склянку лимонного соку з усмішкою на обличчі. Ідея полягає в тому, щоб в найскладніших ситуаціях знайти в собі сили і подарувати дитині усмішку.
В цьому році кавалером Ордена Усмішки став український дитячий письменник з Кам'янського Олег Майборода.
Шановний Капітуле Ордену Усмішки
Ми читачі центральної міської бібліотеки для дітей м.Кам’янське Дніпропетровської області, Україна просимо вручити Орден Усмішки веселому чарівнику з Кам’янського - нашому улюбленому дитячому українському письменнику Олегу Майбороді.
Олег Майборода – масажист, музикант і автор дитячих книжок. У нього їх майже 100: "Їжачок - рятівничок", "Чудасія», "Англійська абетка", "Весела зарядка", «Не зовсім казки», «Знаю я один секрет», «А ти знаєш що я знаю» , «Дитяче хоку» тощо.
Нам подобаються його вірші, байки, загадки, тести, веселі оповідання, нариси. Вони пречудові, добрі, повчальні та дуже веселі й кумедні.
Дитячі хоку
Коли відомий письменник приходить у клас у ролі Святого Миколая, з новою книжкою "Дитячі хоку" радіють всі. Жартівливі вірші в жанрі хоку з яскравими малюнками прийшлися до душі. Він читає свої вірші, розповідає чимало цікавого, грає на флейті, дарує книжки та автографи.
Зустріч з учнями School 5 1- Б та 2 -А!
Викладачка Юлія Кравець
Чудасія
Відгук Мясоїд Поліни
Відгук Сидорової Мілани
Чому у зайця довгі вуха
Зустріч з учнями
Коротенькі історії зможуть за декілька хвилин розважити будь кого. Малята та звірята потрапляють у кумедні ситуації, переживають цікаві пригоди, зустрічаються з повсякденними труднощами та вирішують їх своїми силами. Швидко, цікаво, повчально.
Не
зовсім казки
Книга незвична. Тут сорока-мрійниця летить із лелеками у вирій, хробачок Василько разом із хробачихою Василинкою співають дуетом, а комарик-мандрівник допомагає на станції переливання крові. Це неймовірно веселі історії про дорослих, які не забули, як були дітьми, та дітей, які не дуже поспішають стати дорослими. Це бувальщини з країни ЧУДАСІЯ, де комарик шукав собі їжу, а знайшов роботу за фахом. На полюванні тут можна стріляти ковбасами, а лікувати застуду дивовижною мелодією із пахощами малини. Живе тут дурнуватий Змій триголовий, що рахувати не вміє, слони служать в армії і плаває холодець у морі.
Усіх цих веселих персонажів допомогла створити Олегові Майбороді київська художниця Вікторія Дунаєва, вона їх намалювала.
У 2014 р. Олег Майборода став одним з переможців міжнародного конкурсу «Нові добрі казки», що запровадив благодійний фонд «Діти – дітям»
У цьому ж році отримав лауреата премії ім. Леся Мартовича
У 2015 році Книга «Весела навчайка» стала лауреатом Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Володимира Дроцика, який щорічно відбувається у м. Червонограді
У 2019 р. у львівському видавництві «Світ» накладом 1000 примірників вийшла книга «Знаю я один секрет». Нова книга Олега Майбороди містить веселі вірші, чистомовки, тексти, загадки, анаграми, ігри зі словами, в яких зашифровані назви головних героїв. Читання такої книги — захоплива гра.
Для кого написана ця книжка? Для дорослих які колись були дітьми і дітей які колись будуть дорослими. Для чого вона написана? Для гарного настрою і …знову ж таки гарного настрою. Вважаємо, за одне тільки це варто прочитати іі. Ми глибоко впевнені, позитив який несе книжка «Знаю я один секрет» не залишить похмурим нікого.
Поезія Олега Майбороди представлена на міжнародних конференціях і виставках, зокрема в Канаді, США, Великій Британії, Угорщині.
Пан Олег бажаний гість на книжкових форумах та ярмарках «Книжковий арсенал» (Київ), Львівський книжковий форум, Книжкова толока «Запоріжжя», книжковий ярмарок «Український дім»(Київ).
На книги Олега Майбороди «Не зовсім казки» та «Весела навчайка» ми разом з бібліотекарями створили буктрейлери.
Вихованці гуртка Петриківського розпису Центру позашкільної роботи та дитячої творчості, керівник Бойко В.О, намалювали чудові ілюстрації до віршів Олега Майбороди. Ось, погляньте які це чудові роботи.
«Взяв маленький баранець» Мініна Софія 7 років
«Курочка Чубарочка» Мініна Софія 7 років
«Сіла такса у таксі» Іванова Єва 9 років
«До сичихи Віхоли» Крижановська Полина 8 років
Бегемотик і дух моря» Шеремета Віолетта11 років
Нам дуже подобається коли Олег Майборода приходить до нас на зустрічі. Тільки у 2020-2021 р. році відбулося понад 30 зустрічей з поетом і не тільки з нами, а й з учнями Ліцею №15, читачами центральної бібліотеки для дітей, бібліотеки на Шевченка,14, бібліотек-філії №5,7,9, Петриківської районної бібліотеки, учнями колегіуму №16, вихованцями дитячих садочків «Планета дитинства», «Золота рибка» тощо. А ще він пише пісні, грає на саксофоні та блек – флейті.
Зустріч з вихованцями дитячого садочку «Планета дитинства»
Зустріч з вихованцями дитячого садочку «Золота рибка»
Презентація книги «А ти знаєш, що я знаю» у центрі
позашкільної роботи та дитячої творчості, де зібралось понад 500 дітей
Олег Вікторович розповів нам, що у дитинстві мріяв стати зоологом і відпустити бороду та палити люльку. Однак життя склалося інакше він працює масажистом у поліклініці і навіть не палить - він допомагає дітям долати їхні хвороби.
Харизматична особистість письменника полонить своїм оптимізмом, тому пише Олег Вікторович ніби граючись, книжки у нього виходять оптимістичними, радісними. Його девіз «Все буде добре»
Знаєте, він ніколи не сумує. «Життя дається один раз. І витрачати час на сум не раціонально», - говорить автор. Більше того, працюючи в медицині навчився не обтяжувати оточуючих. «Звичайно, це не означає ходити в рожевих окулярах. Або зовсім полетіти за хмари. Просто мені подобається життя в усіх його проявах. На світі ж так багато цікавого! Я ось, наприклад, у сорок років почав з нуля вивчати гру на саксофоні. Пречудова гімнастика для мозку. Головне, не лінуватися. Хочеш більшого – працюй. Зараз під мінус «віджигаю» різні танго та басанови»,- ділиться Олег Вікторович.
На запитання звідки він бере теми для своїх книжок? Олег Вікторович нам розповів: «Буває, що теми самі приходять. Треба лише частіше провітрювати фіранку в голові. А буває, починаєш щось і воно зріє-зріє десь на підсвідомості, а потім БА-БАХ!! Саме проситься на папір. А ще мені подобається гратися. Зі словами, з персонажами. Це як кубики. Хочу – будинок побудую. А захочу – навіть космічний корабель».
Олег Вікторович відкрив нам маленьку таємницю - раніше він дуже шкодував, що за фахом не філолог. А потім заспокоївся. «У мене з освіти медичне училище. Спеціальність «сестринська справа». Звичайно, що самоосвіту ніхто не відміняв. І читати корифеїв нікому не завадить. Ті ж самі «Дванадцять заповідей для починаючого дитячого поета» Корнія Чуковського. Або статті Самуїла Маршака про майстерність в поезії. Це ті постулати, без яких автор, зокрема дитячий, втратить напрямок руху.
Намагаюся тримати руку на пульсі. Слідкую за тим, що зараз відбувається в дитячій літературі. Словом, мені все ЦІКАВО» – повідав письменник.
Нам було цікаво дізнатись як він почав писати для дітей?
«Мабуть, з дитинства. З тих дитячих журналів «Малятко» та «Барвінок», які передплачували батьки. Нещодавно читав інтерв’ю одного нашого письменника, який деяких дитячих авторів порівнював з Карлсоном. Мовляв, їм би все веселити і таке інше… Я зовсім не згодний із поважним письменником. У дітей і так крадуть дитинство. Причому, самі ж дорослі. Впевнений, що дитяча література, як і їжа, має бути різною. І повчальною, і розважальною. А «дитячість» мені навпаки допомагає «накачувати м’язи» фантазію, без яких автор лише скелет»,- ось так по-дорослому ділився своїми думками Олег Вікторович з нами.
Нам дуже подобаються його Абетки, здебільше, віршовані. Навіть англійська була. Сам автор зізнається, – "В англійському я ну бум-бум. Просто вимову англійських слів допомагала ставити донька, яка тоді навчалась у п’ятому класі. Якщо дуже закортить, то можна й до космосу злетіти», - говорить письменник.
Українські видавництва ніби змагаються: хто надрукує найкращу абетку. Є книги великі й маленькі, є звичайні й тематичні. І всі вони яскраві, привабливі, цікаві. І практично всі – віршовані. Цікаво, скільки тих абеток, створених нашими письменниками, існує в Україні? Сто? Двісті?
А він вже підготував до друку IT Абетку, що виглядає як ноутбук. Брав зі словника героїв на потрібну літеру. А далі вони вже самі розігрували історію.
А ще ми запитали у Олега Вікторовича чи є у нього найзаповітніша мрія?
Він відповів: «Мрію знайти новий напрям у дитячій літературі. Ось так – скромно і направду»
За дорученням читачів заступник директора центральної міської бібліотеки ім.Т.Г.Шевченка м.Кам'янське Тетятна Герасюта.
