Хобі CLUB творчих людей у бібліотеці на Шевченка

Не знаю з чого почати? 

Може так? Знаєте, що відбувається на  засіданнях клубу творчих людей Хобі CLUB? Або так: чи маєте ви таку жагу до колекціонування, як я? Ні, все це не про нас. Тоді все по черзі.

Керівниця клубу Алла Гузовська  знаходить серед читачів колекціонерів.

І неважливо, якого розміру їхні колекції. Головне - захоплення своєю справою, і бажання поділитися ним з іншими. А серед кам'янчан є велика кількість творчих людей, відкритих до спілкування.

Колекція порцелянових статуеток Ніни Туркіної дуже тепла й мила. Збирає вона лише зразки двох заводів: фаянсово-порцелянового заводу м.Полонне (Хмельницька область) та Городницького порцелянового заводу(Житомирська область).

Статуетки за цей час стали рідкістю, бо вже і заводів не існує, й промисли зникли, а речі, які збереглися,  залишились на радість колекціонерам.

Але цей клуб особливий - не розважальний, а пізнавальний. Алла Гузовська завжди готує інформацію про щось унікальне, на що ми часто не звертаємо увагу. Цього разу вона познайомила нас з колекціями  Дніпропетровського художнього музею. Вражає.

Родзинкою кожного засідання є розповідь про  сімейну реліквію.  Цього разу  історію своїх фамільних реліквій презентувала Катерина Молчанова. 

Члени краєзнавчого товариства заздритимуть, що ця історія пролунала не на їхньому засіданні.

Наприкінці зустрічі на "справжнісінькому" аукціоні можна придбати вінтажні раритети: книжки, прикраси тощо. А гіркоту  купівлі, що не відбулася, втішить  філіжанка запашної кави та спілкування з однодумцями.

До зустрічі!

Цілую, Леся!

У день народження Лесі Українки члени книжкового клубу "На перехресті" юнацького відділу бібліотеки на Шевченка вирішили   відвідати театральну виставу Кам'янського академічного музично - драматичного театру ім.Лесі Українки.

Задоволені й щасливі ділилися враженнями: "Вистава жива, барвиста, чудова гра акторів. Переживання і хвилювання головна актриса Марина Юрченко передала чудово. Ми повірили актрисі, що саме такою могла бути Леся.

Гра інших акторів прикрасила виставу. Хотілося б  більше бачити таких робот, щоб ми, глядачі краще розуміли, дізнавалися про  життя наших поетів і письменників. Я радий, що побував на виставі "Цілую, Леся".

Читаємо, говоримо, співаємо українською не лише в День рідної мови

"Я не нарікаю на тем­ряву, а намагаюся запалити свою свічку" (Іван Малкович)

#абонементрекомендує та нагадує про найпоширеніші помилки у використанні української мови. Завітайте до нас протягом... Або ж на протязі? Приходьте та дізнайтеся! Любіть свою мову та читайте українською!

Для тих, хто досі сумнівається як сказати українською мовою правильно, чи хоче висловитись образно, мріє говорити точно, красиво, гарно та виразно - бібліотекарки читального залу щосереди допомагатимемо  в цьому на сторінці фейсбук Бібліотека на Шевченка за хештегом:

#мовна_норма

Який спосіб найкращий для знайомства з книгою? Звісно ж - гра.

Учням Центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів корисно й цікаво було пробігтися відділами бібліотеки, дізнатися щодо функцій алфавітного, систематичного, електронного каталогів, зануритись в інтерактивну мовну гру, попрацювати з енциклопедіями, словниками, довідниками та наостанок розв’язати ребус.

Бібліотека-філія № 5 спокушає своїх читачів лінгвістичною грою «Гра словами, гра у слова», та оглядами сучасної дитячої літератури.

  .

Читачі намагалися бути правдивими під час експрес-опитування:

1. «Яку мову Ви вважаєте рідною?»

2. «Що на вашу думку означає вислів «В ріднім домі рідну мову зрадив?»

3. «Чи потрібно в Україні всім розмовляти українською?»

Бібліотекарки бібліотеки - філії №7 з учнями СЗШ №30 люблять зануритись у загадковий світ слів та подорожувати «Лабіринтами рідної мови».

Цікаві завдання допомагають зрозуміти справжнє значення слів, розвити логіку та інтуїцію, кмітливість, знання українських приказок та прислів’їв.

Завжди цікаво проходить конкурс «Скоромовка язика не ламає, а вимови навчає», де потрібно  якнайшвидше та найякісніше вимовити скоромовки-спотикачки та конкурс «Грамотій», де діти "працюють" перекладачами. Розгадують загадки, грають в цікаві мовні ігри. Розважаючись  навчаються.

Свою родзинку  додали бібліотекарки бібліотеки-філії №9 на  мовознавчому турнірі «Буду я навчатись мови золотої».

До бібліотеки завітали учні СШ № 40. Змагалися у конкурсах «Закінчи прислів’я», «Мовні асоціації», «Словесний крокодил», читали вірші українських поетів про мову.

Мовна ігротека "Перлини України", що постійно проходить у бібліотеці - філії №8 захоплює учнів. Учні другого класу НВК №37 були вражені істрорією про мови, що зникають. 

Потім залюбки читали поезії про українську мову. Під час гри були активні, емоційні, проявили свої знання та ерудицію.

Юнацький відділ запросив кам'янчан на свято української пісні. Етнографічно - фольклорний гурт "Калина", який понад 6 років існує на їхній базі, скориставшись днями перед новою хвилею карантину, давали перший за цей час великий концерт.

Учасниць фольклорно-етнографічному гурту «Калина» народна пісня супроводжує протягом всього життя. Наймолодшій учасниці колективу 62, найстарішій -82 роки.

У репертуарі гурту понад 170 пісень, переважна більшість з яких це народні українські пісні, проте є і сучасні. Колядки, щедрівки, веснянки, тематичні пісні про маму, про калину, козацькі і старовинні народні. Деяким пісням майже 100 років.

Всі свої пісні учасниці гурту «Калина» виконують акапельно – без музичного супроводу. І коли чуєш цей спів, навіть не віриться, що жодна учасниця ансамблю не має музичної освіти, адже від їхнього співу захоплює дух.

А що буде коли, не стане на землі магів?

Карпатської магії не існує.

Саме такий вирок підписали їй деякі науковці, оголосивши мольфарів — карпатських чарівників, шаманів та знахарів — шарлатанами, а їхню практику, обряди та ритуали — пережитком. І хоча сьогодні мольфарам не потрібно ховатися від влади, як за радянських часів, для офіційної науки їх ніби й не існує.

Попри такі негативні висновки, як доводить у своєму розслідуванні Громовиця Бердник, мольфарство є не просто своєрідним етнографічним забобоном, а частиною світової шаманської культури, у чому доскіпливий читач має змогу пересвідчитися особисто, уважно перечитавши цю книжку.

Громовиця Бердник у книзі "Знаки карпатської магії: таємниця старого Мольфара" про останнього мольфара Нечая Михайла Михайловича. 

Мольфарська традиція – це не екзотика, це реальна сила, що вимагає поважного ставлення

Це тяжкий хрест, це доля, що її людина несе до самої смерті.

Це життя для інших! Чи потрібні такі люди тепер?

Чому дедалі більше магів, шаманів, мольфарів ідуть  у Вічність, не залишаючи учнів, не віддаючи нікому свого знання? Чому вони воліють радше переступити останній поріг у муках, аніж віддати свій дар наступникові?

Мольфар каже: такі люди завжди потрібні. Бо вони тримають у своїх руках закони розвитку й велику рівновагу світу.Але магія – двосічний меч, а люди слабкі: якщо передавати знання учням, духовно непідготовленим, багато хто зловживатиме тією силою, що її дають магічні знання.

А що буде коли, не стане  на землі магів?

Мольфар посміхається...

Абсолютно приголомшлива книга в 4-х частинах відповідно порам року, яка дозволяє доторкнутись до чогось таємничого і містичного. Можливість зазирнути в минуле, щоб ближче познайомитись з традиціями та дізнатись про свята, повір'я, життя мольфарів - карпатських шаманів. 

Це ж треба потрапити на цю книгу відразу після книги фінського популяризатора науки Арі Турунен "Ознаки добра і зла: забобони. Історія забобонних звичаїв". Стояли поруч на полиці...Містика...

Ця книга у бібліотеці завдяки Українському інституту книги

Посади магнолію — ​​подаруй красу місту!

Члени клубу садівників і квітникарів "Маєток" бібліотеки на Шевченка м.Кам♥янське планують придбати декілька саджанців магнолії та висадити їх у міському парку культури та відпочинку.

На при кінці  2020 року стартувала акція «Посади магнолію — ​​подаруй красу місту!" та розпочався збір коштів на саджанці, відбулися консультації з освіченими садівниками, онлайн зустріч з активістами м.Стрий, де вже втілено в життя подібна ідея.

Ні для кого не секрет, що наше місто дуже важко назвати красивим. Про що можна говорити, якщо місто, що стоїть на Дніпрі, не має навіть своєї набережній? Не хочеться лаяти міський парк, алей хвалити його — значить лицемірити.

Шановні кам'янчани, клуб садівників і квітникарів «Маєток» пропонує кожному з нас, хто по-справжньому, а не тільки на словах, любить своє місто, приєднатися до акції «Посади магнолію — ​​подаруй красу місту!».

Долучайтесь до ініціативи міських садівників і квітникарів. Будь-хто з небайдужих мешканців може оплатити ціле дерево або й кілька, а надалі зможе ці дерева посадити разом з активістами.

Хотілось, щоб у міста з'явилася дуже красива і гідна традиція: кожну знаменну подію відзначати висадкою красуні магнолії. Створюється молода сім'я — висаджуємо магнолію! Народився в сім'ї малюк — висаджуємо фамільне дерево!

Пішла з життя дорога й кохана людина — посадимо в пам'ять про неї прекрасне дерево! Хіба це нездійсненно? Це як раз той рідкісний випадок, коли все залежить тільки від нас самих, нашого бажання, людяності та любові.

Але якщо комусь гріє душу вид квітучої сакури, так, будь ласка, ми лише радітимемо !!! Висаджуйте саджанці сакури!

Ми обіцяємо, що про свої саджанці дбатимемо, як про власну клумбу: будемо берегти, вчасно підливатимуть кущі, які будуть квітнути та стануть окрасою міста. Можливо, проєкт стане натхненням змінювати своє місто на краще разом.

Маленька довідка.

Чому саме магнолія? Сакура хороша, слів немає, але ... Неважливо, який сорт, всі магнолії, ну, просто неймовірні, чарівні!

Зацвітають вони раніше за сакуру і цвітуть довше — понад місяць, це точно! Крім того, у неї є ще одна незаперечна перевага, вона цвіте два рази за сезон ніжним і  буяє ванільне — цитрусовим ароматом.

Ми надаємо перевагу морозостійким сортам: «Чорний тюльпан» і «Суланжа Альба».

Алеями магнолій та сакур вже можуть похвалитись   Одеса, Львів, Стрий, Мукачево, Чернівці, Дніпро, Ужгород… Сподіваємось у цей перелік увійде й м.Кам'янське

За інформацією звертайтесь за адресою пр. Тараса Шевченка,14

вівторок — п'ятниця 10.00 - 18.00

e-mail lib.dndz@ukr.net

Беленко Алла, членкиня спілки журналістів України, провідна бібліотекарка бібліотеки на Шевченка, керівниця клубу садівників і квітникарів «Маєток».

Ця книга у бібліотеці завдяки Українському інституту книги

Тема забобонів – не нова. Про різні вірування говорять і пишуть багато. Можна мати три, ні — краще чотири вищі освіти.

Вміти говорити кількома мовами і навіть не дивуватись тому, що органи друкують на 3-де принтері, а колонія на Марсі — не така вже й вигадка фантастів. Але як тільки чорна кішка перейде дорогу — все. Включається щось первісне і ірраціональне. Прадавнє і зловіще.

Що потрібно знати про Лесю Українку

Попри те, що з творчістю найвідомішої української поетеси Лесі Українки ми знайомимося ще в дитинстві, насправді знаємо про неї дуже мало.

Спробуй перевірити себе.  Цей невеличкий тест розробила завідувачка відділу бібліографічної та електронної інформації бібліотеки на Шевченка м.Кам♥янське Людмила Ревко.

http://lib.kam.gov.ua/lesya-ukrayinka-zhyttyevyy-i-tvorchyy-shlyah

Ну як? Всей вийшло? Ні? Не сумуй! Ось тобі крутезна підказка від Української інфографіки

Концерт до Дня рідної мови

Фольклорно-етнографічному гурту «Калина» міста Кам’янське 15 років, шість з них пов'язане з бібліотекою на Шевченка

У репертуарі «Калини» понад 150 пісень, переважна більшість з яких це – народні українські пісні, проте є й сучасні. Колядки, щедрівки, веснянки, тематичні пісні про маму, про калину, козацькі та старовинні народні.

Усі свої пісні учасниці гурту «Калина» виконують акапельно – без музичного супроводу. І коли чуєш цей спів, навіть не віриться, що жодна учасниця ансамблю не має музичної освіти, адже від їхнього співу захоплює дух.

Фольклорний гурт «Калина» – лауреат Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Червона калина» м. Кривий Ріг (3-є місце), лауреат Всеукраїнського фольклорного фестивалю Наддніпрянські джерела» (2-є місце), лауреат Всеукраїнського фестивалю-конкурсу патріотичної творчості «Червона калина» (3-е місце), постійний учасник Всеукраїнського фестивалю духовних піснеспівів «Від Різдва до Різдва», Всеукраїнського фестивалю «Наддніпрянські пасхальні піснеспіви», Всеукраїнського культурологічного фестивалю «Мамай-фест», міського фестивалю-конкурсу патріотичної творчості.

Керівниця гурту пані Олена Косенко.

Кінцева нота Міжнародного дня дарування книг

14 лютого – Міжнародний день дарування книг! Його мета - надихнути людей по всьому світу дарувати книги: бібліотеці, друзям, рідним. 

Вважається, що в цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання. 

Цього разу ми приймали подарунки  від Музею історії міста!

Майстер палітурних справ Геннадій Темнишев на власній сторінці фейсбук  навіть акцію оголосив "Подаруй книгу бібліотеці" та запросив всіх  взяти участь у розіграші унікальної книги

..."Я много делал розыгрышей и подарков для друзей и подписчиков и никогда не искал себе от этого выгоды. В этот раз я таки решил поиметь из этого всего интерес, и не для себя, а прежде всего для Вас.

Возможно вы сейчас как раз пакуете посылку для того чтоб стать частью этого маленького но весьма правильного и благородного проекта. Даже если вы и не выиграете эту книгу, вы все равно станете частью культурного наследия города Каменское

Напоминаю! Розыгрыш состоится при наличии пяти участников, 14 февраля в 12.00. Основанием для участия является скрин отправленной посылки на мое имя (адрес в комментариях) для библиотеки на Шеченко.Когда все посылки приедут мы с директором библиотеки Ларисой Денисюк в прямом эфире раскроем их и Ваше имя прозвучит на всю Украину а книга отправится в книжный фонд центральной библиотеки города Каменское.

Всем спасибо и удачи."... Ми в очікуванні...

Нові книги завжди свято для бібліотеки та читачів! Це як ковток свіжої води для спраглого! 14 лютого працівники бібліотеки-філії №7 були приємно вражені подарунками своїх читачів.

Ось і центральна бібліотека для дітей хизується книжковими надходженнями. Читачі їм дарують книжки постійно, не зважаючи на пори року чи якісь свята. Ця бібліотека є лідером серед публічних бібліотек міста за кількістю подарованих книг.

Як приємно отримувати подарунки Погляньте, які книжки з'явились у дитячій бібліотеці Соцміста завдячуючи своїм маленьким друзям і партнерам - колективу дитячого садочка #23

Чому люди були такі активні? Може бути тому, що свого часу відчували великий дефіцит цікавої літератури у вільному доступі? А може тому, що хочуть, щоб їхні діти, онуки та правнуки спілкувалися з живою книгою, а не з її електронним аналогом?

Дякуймо всім, хто подарував свої книги бібліотекам!